На фронті загинув завідувач Музею-архіву народної культури Українського Полісся Сергій Довгань

Сергій Довгань загинув 7 червня під час виконання бойового завдання на Сумщині. Йому було 38 років.

Про це повідомляє Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.

"Наш Колега, Друг, завідувач Музею-архіву народної культури Українського Полісся ДНЦЗКСТК Сергій Довгань загинув на Сумщині під час виконання бойового завдання. Вічна слава, безмежна подяка нашому Герою", - йдеться у повідомленні.

Сергій Довгань народився 18 травня 1985 року у селі Орлівка Вінницької області. 

До повномасштабного вторгнення РФ працював заступником директора - завідувачем Музею-архіву народної культури Українського Полісся Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.

"І в цивільному, і у військовому житті він був справжнім професіоналом. Він не боявся "йти проти течії", мав загострене почуття справедливості, завжди міг допомогти в критичних життєвих ситуаціях", - написала колега Ольга Березовська. 

Із захисником попрощаються і поховають у селі Орлівка Теплицького району на Вінниччині.  У Сергія залишилася дружина,11-річна донька від першого шлюбу, мама та сестри. 

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.