У МЗС РФ закликали владу США опублікувати правду про вбивства американських президентів

Марія Захарова закликала голову Держдепу США Ентоні Блінкена опублікувати всі матеріали щодо політичних вбивств президентів США.

Про це повідомляють російські ЗМІ. 

Марія Захарова закликала голову Держдепу Ентоні Блінкена "набратися мужності і таки опублікувати всі матеріали щодо політичних вбивств президентів США, зокрема Джона Кеннеді".За словами офіційного представника МЗС РФ, історія політики США "зберігає дуже багато непривабливих фактів, які навмисно замовчуються американською владою".

Марія Захарова, офіційний представник МЗС РФ: "Поки такі кричущі злочини не розкриті, вбивці не знайдені, не засуджені, я б на місці американських керівників рота не розкривала б щодо інших країн і припинила б повчати всіх інших, як їм жити".

Також Захарова заявила, що прихильники теорії "золотого мільярда" у прагненні скоротити населення Землі дійшли до України і тепер "набивають кишені за рахунок виробництва озброєнь".

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.