Через підрив Каховської ГЕС затоплений музей-садиба Остапа Вишні

Через підрив збройними силами росії Каховської ГЕС у зоні затоплення опинився музей-садиба українського письменника Остапа Вишні, що в селі Кринки Олешківського району на Херсонщині.

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила глава Державного агентства розвитку туризму Мар'яна Олеськів, пише Читомо.

"Під водою опинився дім-музей Остапа Вишні у селі Кринки, який був одним з туристичних магнітів регіону. Також у зоні затоплення знаходиться Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка. Може бути затоплено комплекс "Зелені хутори Таврії", заснований на місці старовинних хуторів. Тут знаходився автентичний музей українського народного побуту XV–XX століть, а також знамениті солоні рожеві озера", — розповіла Олеськів.

Вона також повідомила, що наразі повністю або частково затоплені 11 населених пунктів на Правобережжі — Миколаївка, Ольгівка, Львове, Тягинка, Понятівка, Іванівка, Токарівка, Придніпровське, Садове, частково місто Херсон.

Відновлений дім-музей Остапа Вишні відкрили 2020 року.

Будинок, у якому зупинявся для відпочинку письменник у Кринках і де був колись музей, не ремонтували понад два десятиліття, оскільки він був розташований на території, яка нині перебуває у віданні Міністерства оборони, і доступ до нього виявився обмеженим. Тому музей перенесли на іншу ділянку.

Серед експонатів музею — особисті речі й світлини Остапа Вишні.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.