У Львові показали врятовані ікони з Бахмута

Побачити ікони можна в гарнізонному храмі Петра і Павла.

Як повідомляє кореспондент "Еспресо.Захід", у вступному слові отець-настоятель Гарнізонного храму апостолів Петра і Павла Тарас Михальчук, зазначив, що врятування ікон – це також перемога, адже показує, що "українці є високодуховною нацією, яка вірить в Бога".

Військовослужбовці Тарас Тимчишин і Андрій Очкус знайшли чотири ікони у бахмутській багатоповерхівці напередодні Великодня.

"Територія на якій ми були, вона була легкодоступною для ворога. Після наказу знайти спостережний пункт, ми вирушили у багатоповерхівку, щоб знайти там правильне місце. Зайшли і подивилися, чи немає ворога. Виходячи з квартири, ми помітили частину рамки. Почали діставати і побачили ікону, потім виявили ще три. Все це було напередодні Великодня. Для нас це було як диво. У подальшому ці ікони служили нам щитом, який закривав від обстрілів. Я вважаю, що це було дійсно диво. Цей будинок згорів, а ікони ми змогли врятувати, жертвуючи собою під час обстрілів, щоб винести їх. А тепер всі охочі можуть на них подивитися", – сказав Тарас Демчишин.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.