У Львові показали врятовані ікони з Бахмута

Побачити ікони можна в гарнізонному храмі Петра і Павла.

Як повідомляє кореспондент "Еспресо.Захід", у вступному слові отець-настоятель Гарнізонного храму апостолів Петра і Павла Тарас Михальчук, зазначив, що врятування ікон – це також перемога, адже показує, що "українці є високодуховною нацією, яка вірить в Бога".

Військовослужбовці Тарас Тимчишин і Андрій Очкус знайшли чотири ікони у бахмутській багатоповерхівці напередодні Великодня.

"Територія на якій ми були, вона була легкодоступною для ворога. Після наказу знайти спостережний пункт, ми вирушили у багатоповерхівку, щоб знайти там правильне місце. Зайшли і подивилися, чи немає ворога. Виходячи з квартири, ми помітили частину рамки. Почали діставати і побачили ікону, потім виявили ще три. Все це було напередодні Великодня. Для нас це було як диво. У подальшому ці ікони служили нам щитом, який закривав від обстрілів. Я вважаю, що це було дійсно диво. Цей будинок згорів, а ікони ми змогли врятувати, жертвуючи собою під час обстрілів, щоб винести їх. А тепер всі охочі можуть на них подивитися", – сказав Тарас Демчишин.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.