IN MEMORIAM: На Сумщині прощаються з художником-графіком Миколою Бондаренком

Сьогодні у селі Успенка на Сумщині проведуть в останню путь відомого художника-графіка, Заслуженого діяча мистецтв України Миколу Бондаренка. Митець помер 3 червня, на 74-му році життя.

Про це повідомили у Музеї Голодомору.

Микола Михайлович – автор багатьох робіт на тему Голодомору та художнього альбому гравюр "Україна – 1933: кулінарна книга. Пам'ять людська". Паралельно з творчістю він ґрунтовно займався дослідницькою роботою, а записувати свідчення своїх односельців про Голодомор почав ще в радянські часи, наприкінці 1980-х років.

"Матеріал для книги я збирав ось тут, на Буринщині нашій, весь час живу в селі, люди поруч. Знаєш усіх, і всі знають тебе, не бояться розповісти. Тему Голодомору 1932–1933 років я випадково відкрив для себе ще в дитинстві, навчаючись у четвертому класі. Якось вчив урок з історії СРСР. А що був слухняним учнем, то, як веліла вчителька, читав удома вголос, – аби краще запам'яталося. І все про успіхи... А бабуся, яка поралася біля печі, й питає: "А про голод там не пишуть?". "Ні", – відповідаю. А вона: "Їли людей, собак, котів. Чого тільки не їли".

Помовчала трохи, а потім каже: "Голодовка – страшніше за війну. Тільки про це нікому не розказуй. Мовчи!" Я був дуже здивований цим порівнянням. Адже що може бути страшніше за війну?", – розповідав художник в інтерв'ю "Укрінформу".

Розпитуючи односельців про ті страшні часи, Микола Бондаренко в якийсь момент задумався, а в який спосіб вживали те листя й коріння, яким заміняли їжу? Став просити людей пригадати способи приготування "страв". Так з'явилися сумні "рецепти", а згодом – і сама "Кулінарна книга".

Окрім гравюр до цієї книги увійшли зібрані художником свідчення та списки загиблих у роки Голодомору мешканців села Піски, де дивом збереглися метричні книги з записами померлих у 1933-му. Згодом за проєктом Миколи Бондаренка у Пісках було споруджено Меморіал жертвам Голодомору, який занесений до Державного реєстру об'єктів культурної спадщини національного значення. Також художник є автором проєкту пам'ятного знака жертвам Голодомору в селі Чернеча Слобода Буринського району.

Виставка гравюр "Україна – 1933: кулінарна книга" Миколи Бондаренка побувала на виставках на всіх континентах, у багатьох країнах світу, розповідаючи правду про трагедію українців. Альбоми з однойменною назвою були надруковані спочатку в США, а потім двічі видавалися в Україні у – 2008 та 2019 роках.

За свою дослідницьку працю та "Кулінарну книгу" Микола Бондаренко був нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня та номінувався на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2020 року.

 

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.