IN MEMORIAM: На Сумщині прощаються з художником-графіком Миколою Бондаренком

Сьогодні у селі Успенка на Сумщині проведуть в останню путь відомого художника-графіка, Заслуженого діяча мистецтв України Миколу Бондаренка. Митець помер 3 червня, на 74-му році життя.

Про це повідомили у Музеї Голодомору.

Микола Михайлович – автор багатьох робіт на тему Голодомору та художнього альбому гравюр "Україна – 1933: кулінарна книга. Пам'ять людська". Паралельно з творчістю він ґрунтовно займався дослідницькою роботою, а записувати свідчення своїх односельців про Голодомор почав ще в радянські часи, наприкінці 1980-х років.

"Матеріал для книги я збирав ось тут, на Буринщині нашій, весь час живу в селі, люди поруч. Знаєш усіх, і всі знають тебе, не бояться розповісти. Тему Голодомору 1932–1933 років я випадково відкрив для себе ще в дитинстві, навчаючись у четвертому класі. Якось вчив урок з історії СРСР. А що був слухняним учнем, то, як веліла вчителька, читав удома вголос, – аби краще запам'яталося. І все про успіхи... А бабуся, яка поралася біля печі, й питає: "А про голод там не пишуть?". "Ні", – відповідаю. А вона: "Їли людей, собак, котів. Чого тільки не їли".

Помовчала трохи, а потім каже: "Голодовка – страшніше за війну. Тільки про це нікому не розказуй. Мовчи!" Я був дуже здивований цим порівнянням. Адже що може бути страшніше за війну?", – розповідав художник в інтерв'ю "Укрінформу".

Розпитуючи односельців про ті страшні часи, Микола Бондаренко в якийсь момент задумався, а в який спосіб вживали те листя й коріння, яким заміняли їжу? Став просити людей пригадати способи приготування "страв". Так з'явилися сумні "рецепти", а згодом – і сама "Кулінарна книга".

Окрім гравюр до цієї книги увійшли зібрані художником свідчення та списки загиблих у роки Голодомору мешканців села Піски, де дивом збереглися метричні книги з записами померлих у 1933-му. Згодом за проєктом Миколи Бондаренка у Пісках було споруджено Меморіал жертвам Голодомору, який занесений до Державного реєстру об'єктів культурної спадщини національного значення. Також художник є автором проєкту пам'ятного знака жертвам Голодомору в селі Чернеча Слобода Буринського району.

Виставка гравюр "Україна – 1933: кулінарна книга" Миколи Бондаренка побувала на виставках на всіх континентах, у багатьох країнах світу, розповідаючи правду про трагедію українців. Альбоми з однойменною назвою були надруковані спочатку в США, а потім двічі видавалися в Україні у – 2008 та 2019 роках.

За свою дослідницьку працю та "Кулінарну книгу" Микола Бондаренко був нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня та номінувався на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2020 року.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.