Херсонський художній музей ідентифікував 50 вкрадених росіянами експонатів

Херсонські музейники ідентифікували 50 робіт, вкрадених російськими військовими з художнього музею.

Про це Херсонський художній музей повідомляє у Фейсбуці.

Як зазначається, ідентифіковано по світлинах, зроблених у сімферопольському Центральному музеї Тавриди, 50 творів мистецтва, викрадених росіянами з Херсона під час окупації міста.

Зокрема, ідентифікували роботу Владлена Ваганова "Лісова пісня" (1968. Папір, ліногравюра). Дружина художника, Надія Ваганова, стояла біля витоків створення Херсонського художнього музею, довгі роки була його головним зберігачем, а після смерті чоловіка передала в дар музею більше ста графічних і живописних творів митця. Ліногравюра "Лісова пісня" – один із цих дарів.

Як зазначають у музеї, світлина, яку колаборанти зробили 1 квітня 2023 року під час підписання так званого "договору" про зберігання в окупованому Криму викрадених творів мистецтва, вдруге підтвердила незаконне перебування в Центральному музеї Тавриди "Сказання про північний похід Дарія" з поліптиху "Сказання" – твору ще одного херсонського художника, Фелікса Кідера (спочатку роботу зафіксували в кримському музеї на початку листопада 2022-го, одразу після пограбування Херсонського художнього).

Робота над ідентифікацією викрадених творів триває, фахівці продовжують уточнювати перелік робіт, які зберігаються в музеї окупованого Криму.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.