Херсонський художній музей ідентифікував 50 вкрадених росіянами експонатів

Херсонські музейники ідентифікували 50 робіт, вкрадених російськими військовими з художнього музею.

Про це Херсонський художній музей повідомляє у Фейсбуці.

Як зазначається, ідентифіковано по світлинах, зроблених у сімферопольському Центральному музеї Тавриди, 50 творів мистецтва, викрадених росіянами з Херсона під час окупації міста.

Зокрема, ідентифікували роботу Владлена Ваганова "Лісова пісня" (1968. Папір, ліногравюра). Дружина художника, Надія Ваганова, стояла біля витоків створення Херсонського художнього музею, довгі роки була його головним зберігачем, а після смерті чоловіка передала в дар музею більше ста графічних і живописних творів митця. Ліногравюра "Лісова пісня" – один із цих дарів.

Як зазначають у музеї, світлина, яку колаборанти зробили 1 квітня 2023 року під час підписання так званого "договору" про зберігання в окупованому Криму викрадених творів мистецтва, вдруге підтвердила незаконне перебування в Центральному музеї Тавриди "Сказання про північний похід Дарія" з поліптиху "Сказання" – твору ще одного херсонського художника, Фелікса Кідера (спочатку роботу зафіксували в кримському музеї на початку листопада 2022-го, одразу після пограбування Херсонського художнього).

Робота над ідентифікацією викрадених творів триває, фахівці продовжують уточнювати перелік робіт, які зберігаються в музеї окупованого Криму.

 

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.