На вулицях Вроцлава курсуватиме трамвай Яна Новака-Єзоранського

Легендарний «кур’єр із Варшави» Ян Новак-Єзоранський став патроном одного з трамваїв Вроцлава.

Про це повідомляють польські ЗМІ.

Ян Новак-Єзоранський став ще однією видатною особою, відзначеною таким чином MPK у Вроцлаві. Покровителями синіх трамваїв були також польська співачка Марія Котербська, мислитель-гуманіст, публіцист і альпіністка Ванда Руткевич.

"Від самого початку ідея MPK при назві наших транспортних засобів полягала в тому, щоб культивувати пам'ять про людей, які мають особливу заслугу – як для Вроцлава, так і для його мешканців. Таким є Ян Новак-Єзоранський, видатна постать. Варшавський повстанець, відомий варшавський кур'єр, а також багаторічний директор Радіо Вільна Європа – зрештою, недаремно на честь 25 років, коли він керував радіостанцією, бортовий номер трамваю 3325" –  пояснив президент MPK Wrocław Вітольд Возни.

Урочисте відкриття трамваю відбулося 26 червня. Перша зупинка вела до Оссолінеуму, з яким був пов'язаний Ян Новак-Єзоранський. Саме туди, в Національний інститут ім. Оссолінського до Вроцлава, згідно з його заповітом, було надіслано весь архів "кур'єра з Варшави".

Ян Новак-Єзьоранський — польський громадський діяч, політолог, політик, військовик Армії Крайової, емісар Уряду Польщі у вигнанні, багатолітній директор польського відділку радіо "Свобода", доктор кількох університетів.

З 1943 року він подорожував між Варшавою та Польським урядом в екзилі в Лондоні як кур'єр Головнокомандувача Армії Крайової. Після поразки Варшавського повстання йому вдалося втекти до Лондона, де після закінчення війни почав працювати на радіо BBC, а потім на радіо Вільна Європа. Найбільшу заслугу та славу він здобув як "Ян Новак" — саме під цим псевдонімом він вів кур'єрську діяльність військового часу, а в наступні роки використовував його також перед мікрофонами радіо.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.