У дисертації Олесі Стасюк виявили плагіат

Стасюк можуть позбавити наукового ступеня доктора історичних наук.

Про це повідомила історикиня Оксана Юркова.

Відбулось засідання Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, на якому було розглянуто подання Комітету з питань етики про наявність фактів академічного плагіату у докторській дисертації Олесі Стасюк.

Національне агентство за результатами розгляду подання Комітету ухвалило рішення про виявлення в дисертації О.Стасюк академічного плагіату та про звернення до Міністерства освіти і науки України про позбавлення О.Стасюк наукового ступеня доктора історичних наук.

До слова, Олеся Стасюк на засідання НАЗЯВО не прийшла та онлайн не підключилась.

"Команду Стасюк" представляв пан Сергійчук (онлайн). Володимир Сергійчук знову говорив про речі, які жодним чином не стосувалися питання, що розглядалось, та знову брехав і зводив наклепи. Пані Стасюк подала в суд на рішення Комітету з питань етики. Повідомлення про це подання надійшло прямо на засідання НАЗЯВО. НАЗЯВО не взяло цю інформацію до уваги", - написала Оксана Юркова.

Нагадаємо, 6 червня 2022 року Міністерство освіти і науки України затвердило рішення про присудження наукового ступеня доктора історичних наук Олесі Стасюк.Дисертація Олесі Стасюк "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932–1933 років в УСРР" неодноразово була предметом  аналізу фахівців. Незадовго до захисту дисертації на шпальтах порталу Likбез. Історичний фронт були опубліковані дві статті науковців, в яких зазначалися численні приклади плагіату та некомпетентності у дисертаційній праці Олесі Стасюк. 

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.