У Відні відбулася виставка про Каховський екоцид

У столиці Австрії пройшла виставка "Каховська дамба: водна небезпека в умовах російської агресії", присвячена гуманітарним та екологічним наслідкам підриву Росією гідроелектростанції.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Австрії.

"Атака росіян на Каховську дамбу є великою трагедією для України та світу. Наслідки та масштаб руйнувань вражають. Російська Федерація використовує атаку на критичну інфраструктуру як один із інструментів війни. Ця трагедія є черговим воєнним злочином росіян. Це терористичний акт екоциду. Це – гуманітарна катастрофа", - заявила куратора виставки, засновниця мистецької платформи Art Contact Ukraine Яна Гринів.

"Каховська дамба: водна небезпека в умовах російської агресії" складається з інсталяцій та фотографій митців Яни Гринів та Бориса Бухмана – фотографа з Одеси, який документує наслідки "руского міра" для України та допомагає постраждалим від війни.

Виставка проходила 22-26 червня у Віденському музеї народного побуту та мистецтва і відбулася за підтримки Volkskundemuseum Wien, Посольства України в Республіці Австрія та Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.