У Києво-Печерській лаврі оцифрують 15 тисяч об’єктів за допомогою обладнання зі США

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» планують оцифрувати до 12 000 культурних об’єктів та 2500 документів з фондів заповідника за допомоги обладнання, переданого американською компанією «Digital Transitions».

Про це йшлося під час брифінгу за участі представників компанії "Digital Transitions" та адміністрації НЗ "Києво-Печерська лавра", повідомляє кореспондент Укрінформу.

"З війною зросли загрози для культурної спадщини. Тож постала необхідність зберігати своє культурне надбання для того, щоб надалі популяризувати українську культуру в Європі та світі. І завдяки допомозі партнерів, ми зможемо реалізувати цілі по збереженню надбання", - зазначила заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар.

Водночас партнер і співзасновник Digital Transitions Пітер Сігель розповів, що свою програму з допомоги в цифровізації компанія запустила в Україні взимку 2022 року. За його словами, основним завдання програми є збереження культурних об'єктів у таких установах, як заповідник шляхом передачі обладнання для оцифрування та забезпечення навчання для співробітників.

Він зауважив, що наприкінці 2022 року компанія та працівники Лаври відібрали 15 тис. об'єктів для оцифрування. Для них у позику на 6 місяців Digital Transitions передала повністю оснащену репрографічну систему з обладнанням для створення зображень з високою роздільною здатністю.

Кураторка проєкту й головна хранителька фондів НЗ "Києво-Печерська лавра" Ірина Мартинюк зазначила, що передусім оцифрують об'єкти 17-19 ст, зокрема, ікони, гравюри, дерев'яні рельєфні кліше, креслення, тематично пов'язані з Києвом та Лаврою.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.