У Києво-Печерській лаврі оцифрують 15 тисяч об’єктів за допомогою обладнання зі США

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» планують оцифрувати до 12 000 культурних об’єктів та 2500 документів з фондів заповідника за допомоги обладнання, переданого американською компанією «Digital Transitions».

Про це йшлося під час брифінгу за участі представників компанії "Digital Transitions" та адміністрації НЗ "Києво-Печерська лавра", повідомляє кореспондент Укрінформу.

"З війною зросли загрози для культурної спадщини. Тож постала необхідність зберігати своє культурне надбання для того, щоб надалі популяризувати українську культуру в Європі та світі. І завдяки допомозі партнерів, ми зможемо реалізувати цілі по збереженню надбання", - зазначила заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар.

Водночас партнер і співзасновник Digital Transitions Пітер Сігель розповів, що свою програму з допомоги в цифровізації компанія запустила в Україні взимку 2022 року. За його словами, основним завдання програми є збереження культурних об'єктів у таких установах, як заповідник шляхом передачі обладнання для оцифрування та забезпечення навчання для співробітників.

Він зауважив, що наприкінці 2022 року компанія та працівники Лаври відібрали 15 тис. об'єктів для оцифрування. Для них у позику на 6 місяців Digital Transitions передала повністю оснащену репрографічну систему з обладнанням для створення зображень з високою роздільною здатністю.

Кураторка проєкту й головна хранителька фондів НЗ "Києво-Печерська лавра" Ірина Мартинюк зазначила, що передусім оцифрують об'єкти 17-19 ст, зокрема, ікони, гравюри, дерев'яні рельєфні кліше, креслення, тематично пов'язані з Києвом та Лаврою.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.