У Римі можна тепер оглянути площу, де вбили Юлія Цезаря

Туристи в Італії можуть оглянути місце де, за переказами, вбили римського імператора Юлія Цезаря. Нову пішохідну доріжку відкрили на стародавній площі 20 червня.

Про це повідомляє The Guardian, пише Суспільне. Культура.

За легендою, Цезаря зарізала група ображених сенаторів 15 березня 44 року до нашої ери. За однією з версій, імператор помер на центральній площі Торре Арджентіна, де знайшли залишки чотирьох храмів.

Усі руїни розташовуються нижче рівня вулиці, і донедавна їх можна було побачити лише з-за бар'єрів поблизу жвавого дорожнього перехрестя.

З вівторка, 20 червня, відвідувачі можуть пересуватися територією новою пішохідною доріжкою. Для іноземних туристів вхід на оглядовий майданчик коштуватиме €5.

Сучасні роботи на археологічній ділянці, яку виявили під час будівельних робіт у Римі в 1920-х роках, профінансував італійський будинок моди Bulgari.

Гай Юлій Цезар — давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник. Римський консул, диктатор, великий понтифік. Один із найвидатніших полководців античності.

Група сенаторів на чолі з Гаєм Кассієм Лонгіном і Марком Юнієм Брутом організувала змову, щоб убити Цезаря. На засіданні сенату змовники накинулися на диктатора з кинджалами і завдали йому 23 рани, від яких він помер на місці. Після цього вбивці зайняли Капітолій.

Однак бунтівники не отримали підтримки — народ підтримав Марка Антонія. Поступово розгорілася громадянська війна, в якій вони до кінця 42 року до н. е. зазнали поразки і загинули один за іншим.

 

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР