У Римі можна тепер оглянути площу, де вбили Юлія Цезаря

Туристи в Італії можуть оглянути місце де, за переказами, вбили римського імператора Юлія Цезаря. Нову пішохідну доріжку відкрили на стародавній площі 20 червня.

Про це повідомляє The Guardian, пише Суспільне. Культура.

За легендою, Цезаря зарізала група ображених сенаторів 15 березня 44 року до нашої ери. За однією з версій, імператор помер на центральній площі Торре Арджентіна, де знайшли залишки чотирьох храмів.

Усі руїни розташовуються нижче рівня вулиці, і донедавна їх можна було побачити лише з-за бар'єрів поблизу жвавого дорожнього перехрестя.

З вівторка, 20 червня, відвідувачі можуть пересуватися територією новою пішохідною доріжкою. Для іноземних туристів вхід на оглядовий майданчик коштуватиме €5.

Сучасні роботи на археологічній ділянці, яку виявили під час будівельних робіт у Римі в 1920-х роках, профінансував італійський будинок моди Bulgari.

Гай Юлій Цезар — давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник. Римський консул, диктатор, великий понтифік. Один із найвидатніших полководців античності.

Група сенаторів на чолі з Гаєм Кассієм Лонгіном і Марком Юнієм Брутом організувала змову, щоб убити Цезаря. На засіданні сенату змовники накинулися на диктатора з кинджалами і завдали йому 23 рани, від яких він помер на місці. Після цього вбивці зайняли Капітолій.

Однак бунтівники не отримали підтримки — народ підтримав Марка Антонія. Поступово розгорілася громадянська війна, в якій вони до кінця 42 року до н. е. зазнали поразки і загинули один за іншим.

 

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.