АНОНС: Показ фільму "Кубанські козаки. А вже літ двісті..."

Фільм, який заборонений на Кубані, можна переглянути 24 червня у Музеї Голодомору.

Про це інформує Музей Голодомору.

"…Ми їздили по станицях. За старих часів звалися вони по-запорозькому куренями. Ходили від хати до хати, від двору до двору… Не покидало відчуття що ми вдома, все тут нагадувало Україну. Все!" Так описують автори фільму "Кубанські козаки. А вже літ двісті…" своє перебування на Кубані на початку 90-х років минулого століття.

Фільм був створений у 1992 році до 200-ліття перших переселень запорожців на землі сучасної Кубані. "Першим запорожцям, що висадилися на Тамані 25 серпня 1792 року, присвячується", — йдеться у посвяті до стрічки.

З приходом совєтів життя української Кубані змінюється. Українці пройдуть тут через всі випробування, яких зазнала і сама Україна: радянську окупацію, розкуркулення, Голодомор, репресії, примусові депортації і зросійщення.

Музей Голодомору запрошує всіх охочих разом переглянути цю документальну стрічку (режисер Валентин Сперкач, оператор Сергій Лисецький, голос за кадром — Богдан Ступка. Знято об`єднанням "Студія "Україна").

Під час перегляду також відбудеться обговорення за участі режисера фільму Валентина Сперкача і завідувача відділу досліджень Голодомору та штучних масових голодів нашого Музею, дослідника історії Кубані, професора Дмитра Білого.

З документального фільму ви дізнаєтесь про те, як в українців Кубані забирали звичаї і мову, як переписували прізвища, як нищили українську ідентичність, як ламали хребет козацтву. Це фільм про те, як українців Кубані робили перевертнями і "русскімі". Але навіть після такої нищівної асиміляції тут на початку 90-х все ще можна було почути українську мову, пісню, відчути незнищенний дух нищеного народу.

Цей фільм був і є заборонений до показу на Кубані. А від режисера стрічки ви дізнаєтесь те, що залишилося "за кадром".

Чекаємо на вас 24 червня о 15:00 у Музеї Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3).

Показ безкоштовний!

Оскільки кількість місць обмежена, просимо зареєструватися.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.