На Марсовому полі у Львові ексгумували понад 450 давніх поховань

На Личаківському військовому цвинтарі триває ексгумація давніх поховань, яку планують завершити у середині липня.

Про це повідомила пресслужба Львівської міської ради.

Станом на 21 червня на Личаківському військовому кладовищі, вище місця поховань новітніх Героїв України (поле почесних поховань №86А), фахівці Меморіально-пошукового центру "Доля" ексгумували останки 459 людей.

З них 26 – періоду Першої світової війни, невелика частина – періоду Другої світової війни, і переважна більшість – повоєнного періоду. 

"Коли ми розпочинали дослідження, то передбачали, що більшість поховань тут буде часів Першої світової війни. Але маємо зовсім іншу картину: більшість поховань – повоєнного періоду. До прикладу, на одному з поховань знайдено металеву таблицю з іменем капітана Вагіна та датою смерті – 1947 рік. Ми провели дослідження: у російських базах є дані про таку людину. Народився у Нижньому Тагілі. Був на війні, мав нагороди, далі вступив до Військової академії ім.Фрунзе та після її закінчення приїхав до Львова. А ми всі розуміємо, що міг робити випускник цієї академії на заході України у 1947 році" –  наголосив керівник Меморіально-пошукового центру Святослав Шеремета.

За його словами, на території, де проводять ексгумацію, було кладовище часів Першої світової війни. Тут були поховані військовослужбовці різних армій, що брали участь у бойових діях того часу (армії австро-угорської монархії, німецької кайзерівської армії, турецької армії, російської імператорської армії).

Окрім цього, радянська влада проводила своє поховання, коли прийшла до Львова. В орієнтовно 15-20% поховань виявлено залишки військової форми.

Роботи з ексгумації планують закінчити в середині липня. Усі знайдені поховання часів Першої світової війни будуть перенесені поруч, на поля № 84 та № 85, де у майбутньому збудують Меморіальний комплекс. Натомість рештки з радянських часів (1944 – 1950 роки) зберігають у спеціальному депозитарії. Їх планують перенести на Голосківське кладовище.

 

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.