Володимир Зеленський підписав закон про заборону видавничої продукції з Росії і Білорусі

Президент України Володимир Зеленський підписав закон 2309-ІХ про заборону видавничої продукції з Росії і Білорусі.

Про це повідомила пресслужба президента. 

"Підписав Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України". Вважаю Закон правильним", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що текст Закону був надісланий інституціям ЄС для додаткової оцінки того, чи можуть окремі норми Закону вплинути на виконання зобов'язань у частині захисту прав меншин, зокрема мовних, у контексті рекомендації Висновку Європейської комісії щодо заявки України на членство в ЄС.

Зокрема, документ забороняє імпорт і розповсюдження видавничої продукції з Росії та Білорусі, передбачає видання книг в Україні мовою оригіналу або в перекладі на українську мову, мови ЄС чи корінних народів України, перекриває можливості ввезення видань антиукраїнського змісту.

Нагадаємо, раніше президент заявив, що ухвалення даного закону може ускладнити переговори про вступ до ЄС. 

Депутати Верховної Ради підтримали закон 2309-ІХ ще в червні 2022 року, але оскільки президент так і не підписав його, у соціальних мережах письменники, видавці та інші користувачі влаштували флешмоб з хештегом #ЧасПідписатиКнижковийЗакон.

Серед учасників флешмобу Оксана Забужко, Валерій Пекар, Володимир В'ятрович, Тамара Горіха Зерня, Ганна Гопко, Ігор Козловський, видавці Антон Мартинов, Олександр Красовицький, Віктор Круглов, Юлія Орлова.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.