Китайську колекцію Тарути, яку затримала СБУ, вивозили на виставку до Праги — заява музею «Платар»

Приватний музей «Платар», колекція якого належить підприємцю та політику Сергію Таруті, підтвердив «Бабелю», що експонати з його китайської колекції затримала СБУ та митниця при спробі вивезти їх за кордон.

Про це інформує видання "Бабель".

У Приватному музеї "Платар" повідомили, що вивозили експонати в Прагу, щоб організувати й провести там виставку предметів антикваріату китайської культури. Виставка мала відбутися в приватній галереї Gema (Galerie Gema s.r.o.). Вивозили предмети, як сказано в листі музею, "на прохання наших партнерів — приватної компанії, що від початку повномасштабного вторгнення співпрацює з МВС по гуманітарному напрямку". Назву компанії музей не назвав, а також не вказав, коли саме мала пройти виставка.

Музей запевняє, що оформив всі необхідні документи, щоб вивезти експонати за кордон. Зокрема, державну експертизу, яка потрібна для цього, провела Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького. Там визнали, що експонати не є культурними цінностями. А це значить, що отримувати дозвіл на їхній вивіз від Міністерства культури та інформаційної політики не потрібно. Крім того, музей стверджує, що подав ще й додаткові документи — договір про виставку та експертизу МВС, що мечі з колекції — це не холодна зброя, і їх можна вивозити за кордон.

Нагадаємо, наприкінці травня Служба безпеки та Державна митниця на кордоні у Львівській області затримали китайську частину колекції "Платар", яка належить підприємцю та політику Сергію Таруті.

Як зазначено на сайті приватного Музею історичного культурного надбання "Платар", колекція налічує понад десять тисяч памʼяток із різних регіонів та історичних епох. Серед них є памʼятки трипільської культури, бронзової доби, античності, золото скіфів та сарматів, Київської Русі та Візантії, а також інших народів та культур світу.

До китайської частини колекції належать роботи китайських майстрів кінця XVIII — початку XIX сторіччя. Це шаблі, ритуальні кинджали, предмети релігійного призначення, вироби зі срібла, слонової кістки, цінних порід дерева, а також колекція експонатів, які належали династії Цін. Зокрема, особисті речі останнього китайського імператора Пуї. У "Платара" є виставковий каталог "Скарби династії Цін".

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.