Китайську колекцію Тарути, яку затримала СБУ, вивозили на виставку до Праги — заява музею «Платар»

Приватний музей «Платар», колекція якого належить підприємцю та політику Сергію Таруті, підтвердив «Бабелю», що експонати з його китайської колекції затримала СБУ та митниця при спробі вивезти їх за кордон.

Про це інформує видання "Бабель".

У Приватному музеї "Платар" повідомили, що вивозили експонати в Прагу, щоб організувати й провести там виставку предметів антикваріату китайської культури. Виставка мала відбутися в приватній галереї Gema (Galerie Gema s.r.o.). Вивозили предмети, як сказано в листі музею, "на прохання наших партнерів — приватної компанії, що від початку повномасштабного вторгнення співпрацює з МВС по гуманітарному напрямку". Назву компанії музей не назвав, а також не вказав, коли саме мала пройти виставка.

Музей запевняє, що оформив всі необхідні документи, щоб вивезти експонати за кордон. Зокрема, державну експертизу, яка потрібна для цього, провела Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького. Там визнали, що експонати не є культурними цінностями. А це значить, що отримувати дозвіл на їхній вивіз від Міністерства культури та інформаційної політики не потрібно. Крім того, музей стверджує, що подав ще й додаткові документи — договір про виставку та експертизу МВС, що мечі з колекції — це не холодна зброя, і їх можна вивозити за кордон.

Нагадаємо, наприкінці травня Служба безпеки та Державна митниця на кордоні у Львівській області затримали китайську частину колекції "Платар", яка належить підприємцю та політику Сергію Таруті.

Як зазначено на сайті приватного Музею історичного культурного надбання "Платар", колекція налічує понад десять тисяч памʼяток із різних регіонів та історичних епох. Серед них є памʼятки трипільської культури, бронзової доби, античності, золото скіфів та сарматів, Київської Русі та Візантії, а також інших народів та культур світу.

До китайської частини колекції належать роботи китайських майстрів кінця XVIII — початку XIX сторіччя. Це шаблі, ритуальні кинджали, предмети релігійного призначення, вироби зі срібла, слонової кістки, цінних порід дерева, а також колекція експонатів, які належали династії Цін. Зокрема, особисті речі останнього китайського імператора Пуї. У "Платара" є виставковий каталог "Скарби династії Цін".

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.