Китайську колекцію Тарути, яку затримала СБУ, вивозили на виставку до Праги — заява музею «Платар»

Приватний музей «Платар», колекція якого належить підприємцю та політику Сергію Таруті, підтвердив «Бабелю», що експонати з його китайської колекції затримала СБУ та митниця при спробі вивезти їх за кордон.

Про це інформує видання "Бабель".

У Приватному музеї "Платар" повідомили, що вивозили експонати в Прагу, щоб організувати й провести там виставку предметів антикваріату китайської культури. Виставка мала відбутися в приватній галереї Gema (Galerie Gema s.r.o.). Вивозили предмети, як сказано в листі музею, "на прохання наших партнерів — приватної компанії, що від початку повномасштабного вторгнення співпрацює з МВС по гуманітарному напрямку". Назву компанії музей не назвав, а також не вказав, коли саме мала пройти виставка.

Музей запевняє, що оформив всі необхідні документи, щоб вивезти експонати за кордон. Зокрема, державну експертизу, яка потрібна для цього, провела Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького. Там визнали, що експонати не є культурними цінностями. А це значить, що отримувати дозвіл на їхній вивіз від Міністерства культури та інформаційної політики не потрібно. Крім того, музей стверджує, що подав ще й додаткові документи — договір про виставку та експертизу МВС, що мечі з колекції — це не холодна зброя, і їх можна вивозити за кордон.

Нагадаємо, наприкінці травня Служба безпеки та Державна митниця на кордоні у Львівській області затримали китайську частину колекції "Платар", яка належить підприємцю та політику Сергію Таруті.

Як зазначено на сайті приватного Музею історичного культурного надбання "Платар", колекція налічує понад десять тисяч памʼяток із різних регіонів та історичних епох. Серед них є памʼятки трипільської культури, бронзової доби, античності, золото скіфів та сарматів, Київської Русі та Візантії, а також інших народів та культур світу.

До китайської частини колекції належать роботи китайських майстрів кінця XVIII — початку XIX сторіччя. Це шаблі, ритуальні кинджали, предмети релігійного призначення, вироби зі срібла, слонової кістки, цінних порід дерева, а також колекція експонатів, які належали династії Цін. Зокрема, особисті речі останнього китайського імператора Пуї. У "Платара" є виставковий каталог "Скарби династії Цін".

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.