IN MEMORIAM: помер історик Олександр Колянчук

7 травня в Перемишлі на 91-му році життя помер доктор історичних наук Олександр Колянчук.

Про це повідомляє видання Наше слово.

Олександр Колянчук народився 2 квітня 1932 року на Холмщині. Однак у 1947 році внаслідок акції "Вісла" опинився на півночі Польщі. Протягом усього життя був активним діячем української громади й дбав про її майбутнє.

Був членом головної управи Українського суспільно-культурного товариства (1971 – 1973), членом Об'єднання українців у Польщі, зокрема головної ради ОУП (1996 – 2001), а також заступником голови Південно-східного наукового інституту в Перемишлі.

Багато років обіймав посаду редактора україномовних радіопередач в Ольштині, співпрацював з редакціями українських газет та журналів, які виходили в Польщі, зокрема "Нашим словом". 

Олександ Колянчук автор книжок українською та польською мовами: "Українська військова еміграція в Польщі 1920—1939 рр.", "Umarli, aby zmartwych wstała Ukraina: miejsca pamięci Ukraińców — uczestników walk niepodległościowych w latach 1917—1921 w Polsce", "За нашу і вашу свободу. Учасники українських визвольних змагань 1917–1921 рр. Місця пам'яті в Польщі. Довідник", "Ukraińscy emigranci polityczni w życiu naukowym, kulturalnym, społecznym i gospodarczym II RP".

Олександр Колянчук є лавреатом багатьох відзнак – ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, відзнаки президента України – ювілейна медаль "25 років незалежності України", Офіцерського Хреста Ордену Відродження Польщі, Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, премії "Сторож пам'яті" Українського історичного товариства в Польщі та багатьох інших.

 

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.