СБУ та митники затримали на кордоні частину колекції «Платар», яка належить Сергію Таруті

Наприкінці травня Служба безпеки та Державна митниця на кордоні у Львівській області затримали китайську частину колекції «Платар», яка належить підприємцю та політику Сергію Таруті.

Про це повідомило видання "Бабель".

За інформацією "Бабеля", частину "Платару" намагалися вивезти без належних документів. Митникам пред'явили папери, згідно з якими історичні артефакти колекції не є культурними цінностями. 

З'ясувати, чи так це насправді тепер мають в Інституті судових експертиз Міністерства юстиції. Зараз колекція перебуває в Києві.

Коментар Сергія Тарути отримати не вдалося. За словами його прессекретаря, бізнесмен наразі перебуває у закордонному відряджені.

Журналістка Цензор.НЕТ Тетяна Ніколаєнко опублікувала копію листа, в якому СБУ підтвердила факт відкриття провадження за цією подією. 

"Колекцію намагались вивезти з документами Галереї Возницького, мовляв, вона не є культурною цінністю. Було відкрито провадження, але джерела підозрювали, що сторони можуть домовитись. Тому написала запит в СБУ. Там обтічно відповіли про ПЛАТАР, але факт провадження підтвердили", - написала Тетяна Ніколаєнко.

Колекція культурних пам'яток "Платар" приватна. Її заснували підприємець Сергій Платонов (помер у 2005 році) та підприємець і політик Сергій Тарута. Як зазначено на сайті приватного Музею історичного культурного надбання "Платар", колекція налічує понад 10 000 пам'яток із різних регіонів та історичних епох. 

До китайської частини колекції належать роботи китайських майстрів кінця XVIII – початку XIX сторіччя. Це шаблі, ритуальні кинджали, предмети релігійного призначення, вироби зі срібла, слонової кістки, цінних порід дерева та інші предмети, в яких простежується вплив буддизму, даосизму, конфуціанства, різних етнографічних традицій, а також усієї історії правління династії Цін. Зокрема, особисті речі останнього китайського імператора Пуї.

Китайська колекція "Платар" виставлялася в Києві в різних музеях, а також у Львівській галереї Возницького.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.