СБУ та митники затримали на кордоні частину колекції «Платар», яка належить Сергію Таруті

Наприкінці травня Служба безпеки та Державна митниця на кордоні у Львівській області затримали китайську частину колекції «Платар», яка належить підприємцю та політику Сергію Таруті.

Про це повідомило видання "Бабель".

За інформацією "Бабеля", частину "Платару" намагалися вивезти без належних документів. Митникам пред'явили папери, згідно з якими історичні артефакти колекції не є культурними цінностями. 

З'ясувати, чи так це насправді тепер мають в Інституті судових експертиз Міністерства юстиції. Зараз колекція перебуває в Києві.

Коментар Сергія Тарути отримати не вдалося. За словами його прессекретаря, бізнесмен наразі перебуває у закордонному відряджені.

Журналістка Цензор.НЕТ Тетяна Ніколаєнко опублікувала копію листа, в якому СБУ підтвердила факт відкриття провадження за цією подією. 

"Колекцію намагались вивезти з документами Галереї Возницького, мовляв, вона не є культурною цінністю. Було відкрито провадження, але джерела підозрювали, що сторони можуть домовитись. Тому написала запит в СБУ. Там обтічно відповіли про ПЛАТАР, але факт провадження підтвердили", - написала Тетяна Ніколаєнко.

Колекція культурних пам'яток "Платар" приватна. Її заснували підприємець Сергій Платонов (помер у 2005 році) та підприємець і політик Сергій Тарута. Як зазначено на сайті приватного Музею історичного культурного надбання "Платар", колекція налічує понад 10 000 пам'яток із різних регіонів та історичних епох. 

До китайської частини колекції належать роботи китайських майстрів кінця XVIII – початку XIX сторіччя. Це шаблі, ритуальні кинджали, предмети релігійного призначення, вироби зі срібла, слонової кістки, цінних порід дерева та інші предмети, в яких простежується вплив буддизму, даосизму, конфуціанства, різних етнографічних традицій, а також усієї історії правління династії Цін. Зокрема, особисті речі останнього китайського імператора Пуї.

Китайська колекція "Платар" виставлялася в Києві в різних музеях, а також у Львівській галереї Возницького.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.