IN MEMORIAM: відійшов у вічність письменик і дисидент Михтодь Волинець

На 97 році життя помер письменик і дисидент Михтодь Волинець.

Про це повідомила родина Михтодя Волинця.

"Сьогодні зупинилось велике українське серце Михтодя Волинця, письменника, поета, дисидента, борця за Україну, справжнього ветерана другої світової війни, політв'язня ГУЛАГУ з номером АЕ-766. Свої 25 років отримав за "організацію спілки української молоді в лавах радянської армії", який не зламався в сталінських таборах, одружився з політв'язнем Марією, зв'язковою УПА, яка теж 10 років валила ліс в сусідньому жіночому таборі і повернувшись в Україну після відсидки продовжили боротися за Україну і виховали справжніми патріотами своїх дітей", - написала Надзвичайний і Повноважний Посол України в США Оксана Маркарова.

Михтодь Волинець народився 3 березня 1926 у селі Іванівка, тепер Травневе на Житомирщині. Батьки працювали у місцевому колгоспі.

Перед війною один рік навчався в Коростишівській педагогічній школі імені Івана Франка. Війну пережив на окупованій території у своєму селі. Був учасником антифашистського підпілля, потім воював у складі місцевого партизанського загону Волкова-Кучеренка. Знання німецької мови робили його незамінним у партизанській розвідці.

З квітня 1944 року був призваний до армії. Під час служби в армії створив і очолив націоналістичну підпільну групу "Спілка вільної української молоді". За участь у цій групі був засуджений до 25-ти років позбавлення волі. Реабілітований у 1957 році.

Після звільнення працював на шахтах Кузбасу, закінчив вечірню школу, пізніше з відзнакою Кемеровський філіал Всесоюзного фінансово-економічного інституту. В 1964 році повернувся на батьківщину. Працював в Коростишівській райсільгосптехніці бухгалтером, начальником планово-виробничого відділу райміжколгоспбуду.

19 вересня 1980 року проти Михтодя Волинця порушено справу "За розповсюдження завідомо неправдивих вигадок, що паплюжать радянський державний і суспільний лад". Дали за це три роки. Відбував покарання в таборі суворого режиму у селі Райки Бердичівського району Житомирської області. У грудні 1981 року адміністрація табору спровадила Волинця на поселення до Пермської області. 19.09.1983 року одержав документи про звільнення і повернувся додому.

1989 року заснував у Коростишеві Асоціацію дослідників голодомору, учасник двох міжнародних її симпозіумів, опублікував свої спогади про голод 1933 року, організовував виступи інших очевидців. Він член— засновник Української Республіканської партії, "Просвіти" та Всеукраїнського об'єднання ветеранів у районі. 

1991 року реабілітований Військовою комісією Верховного Суду Російської Федерації та відповідно до Закону УРСР від 17.04.1991 року "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Методій Іванович Волинець ще з юнацьких років почав писати вірші. Деякі з них друкувалися у львівських газетах. Він автор численних рецензій, літературних розвідок, оповідань та віршів. З початку 90-х років письменник неодноразово друкувався у газетах "Народна газета", "Українське слово", "За вільну Україну", "Вільне слово" та навіть у газеті "Time". Михтодь Волинець є одним з співавторів книги-меморіалу "Голод:33".

 

 

У широкому шпагаті. Дипломатія "Одноденної держави"

Гітлер спростував заяви, згідно якими він був, начебто, вплутаний в українські справи: "Якщо я б був пов'язаний з українцями та їхніми політичними планами, то у Відні не проголошував б арбітражного рішення, яке зробило Карпатську Україну нежиттєздатною".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.