АНОНС: публічна розмова "Лемки та бойки Донбасу. Переселенці чи вигнанці: рондо історичної трагедії"

Із нагоди Всесвітнього дня біженців у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться публічна розмова на тему «Лемки та бойки Донбасу. Переселенці чи вигнанці: рондо історичної трагедії».

Про це інформує Національний музей історії України у Другій світовій війні.

20 червня о 15:00 з нагоди Всесвітнього дня біженців у Музеї відбудеться публічна розмова на тему "Лемки та бойки Донбасу. Переселенці чи вигнанці: рондо історичної трагедії".

Захід проходитиме у просторі виставки "Україна – розп'яття", яка розповідає про російсько-українську війну.

У межах розмови старший науковий співробітник Музею Роман Кабачій прочитає лекцію, присвячену проблемі вимушеного переселення в умовах російсько-української війни нащадків лемків, переміщених у 1945 р. на Луганщину, та західних бойків у 1951 р. – на Донеччину.

Лемки з Горлицького повіту колишнього Краківського воєводства були виселені зі своїх домівок на підставі Угоди про обмін населенням між УРСР та Польщею від 9 вересня 1944 р. Бойки з Нижньоустрицького району колишньої Дрогобицької області були переселені в межах домовленості про обмін територіями між УРСР та Польщею 1951 р.

Автор лекції зосередиться на двох спільнотах – лемків із с. Переможне та бойків із трьох сіл Званівської громади біля м. Бахмут. Лемки із с. Переможне допомагали захисникам зруйнованого Луганського аеропорту й мусили рятуватися втечею, коли у 2014 р. село зайняли терористи з угруповання "ЛНР". Бойки із сіл Званівської громади, були змушені покинути власні домівки у 2022 р. через бойові дії на їхній території.

Модератор заходу – старший науковий співробітник Музею Інна Єрмакова.

Трансляція заходу на офіційній сторінці Музею у ФБ.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.