Ірландський музей сучасного мистецтва представив проєкт про викрадені росіянами картини з Херсона

Ірландський музей сучасного мистецтва в Дубліні представив на своїй платформі проєкт «Втрачена українська спадщина» твори українських художників ХХ-ХХІ століття, викрадені російськими окупантами з Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка.

Про це повідомили на сторінці Херсонського художнього музею у фейсбуці.

У музеї зауважили, що виникненню цієї ідеї завдячують київській художниці Сані Шахмурадовій-Танській. Перебуваючи у квітні цього року на художній резиденції в Дубліні та працюючи з проєктом SPICE, який присвячений громадському куруванню культурної спадщини, мисткиня запропонувала IMMA познайомити відвідувачів їх ресурсу з викраденими росіянами творами українських музеїв.

Зосередитися Сана вирішила саме на колекції Херсонського художнього музею. Так одна художниця поєднала дві установи, а сам проєкт реалізувався на сайті Ірландського музею.

"З початком повномасштабного вторгнення російські окупанти не лише вбивали українців та руйнували їхні домівки, а й мали на меті знищити українську культурну спадщину. Численні музеї та галереї стали об'єктами нападів, знищення та пограбування. Серед цих установ Херсонський художній музей..." – підкреслили ірландські музейники.

Проєкт "Втрачена українська спадщина" презентує 32 роботи, викрадені окупантами з колекції Херсонського художнього музею. Реальні мистецькі втрати музею складають більше як 11 тисяч творів.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.