Будинок-музей Поліни Райко в Олешках знищила повінь

Будівля вистояла, але більшість фресок художниці втрачено.

Про це повідомив у Facebook Семен Храмцов, представник Херсонського обласного благодійного фонду ім. Поліни Райко, виклавши фото та відео зруйнованого будинку.

"Це траур! Прислали відео з будиночку Поліни Райко... Більш внутрішніх стін обвалилися, тепер це жахливий опенспейс... Фресок десь 30-40% (зі стелями) збереглося, але "стіна з сестрами" повністю втрачена. І походу "муж-рибак", медсестра... все що нижче... Коти – наполовину, "дорога в рай" теж... Не знаю скільки він так ще вистоїть...", - повідомив він.

Будинок Поліни Райко опинився під водою після того, як 6 червня росія підірвала Каховську ГЕС і вода затопила регіон. 7 червня Семен Храмцов, представник благодійного фонду імені Поліни Райко, повідомив, що будинок під водою.

Поліна Райко (1928-2004) — українська художниця-самоучка. У 69 років почала малювати на стінах запустілого будинку. Жінка розписала будинок, хвіртки, паркани та ворота радянською, язичницькою та християнською символікою, оповідаючи історію свого життя. Художниця зображувала портрети родини, а також улюблену символіку та різнокольорових птахів усіляких форм і видів: качок, гусей, півників, ластівок, сов, дятлів.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.