Премію Вацлава Гавела за творче дисидентство вручили чотирьом українцям

Церемонія нагородження відбулася 14 червня на Oslo Freedom Forum.

Про це інформує Суспільне. Культура.

Лауреатами премії Вацлава Гавела за творче дисидентство у 2023 році стали четверо українців: мистецтвознавиця Юлія Манукян, вбитий росіянами диригент Херсонської філармонії Юрій Керпатенко, ілюстраторка Марія Лонюк та проєкт Stand Up for Ukraine. 

Головному диригенту Херсонського музичного-драматичного театру Юрію Керпатенку нагороду присудили посмертно. На початку жовтня 2022 року стало відомо, що російські окупанти вбили його у власному будинку в Херсоні. Він відмовлявся співпрацювати з росіянами.

Нагороду також отримала Юлія Манукян, яка створила підпільну Резиденцію під час окупації. Під час тимчасової окупації Херсона шість художників таємно зустрічалися у підвальній студії, щоб створити роботи, які демонструють смерть і руйнування в Херсоні. 

Ще одна лауреатка — українська художниця-фрілансерка Марія Лонюк, яка спеціалізується на цифровому мистецтві. З початку повномасштабного вторгнення вона створює ілюстрації про війну, зображаючи спустошеність міст, будинків, людських життів.

Також організатори відзначили проєкт Stand Up for Ukraine, який створила вимушена переселенка з України Єлизавета Ізмалкова. Проєкт об'єднує людей за допомогою музики.

Крім українців, премію присудили нікарагуанському політичному карикатуристу Педро X. Моліні та угандійському романісту Каквензі Рукірабашайджу.

Премію Вацлава Гавела за творче дисидентство вручають з 2012 року людям, які "беруть участь у творчому інакомисленні, демонструючи сміливість і креативність, щоб кинути виклик несправедливості та жити по правді".

Зазвичай щороку обирають трьох лауреатів. У 2023-му четверо українців розділяють одну з трьох нагород. 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.