У Лондоні відкопали унікальний мавзолей

Археологи, що ведуть розкопки в районі Саутварк на півдні Лондона, виявили унікальний мавзолей римських часів з стінами і підлогою, що добре збереглися.

Про це йдеться на BBC News Україна.

На думку вчених, мавзолей служив місцем поховання для заможних жителів Лондініуму за часів, коли Британія була римською колонією. Після реставрації мавзолею його планують перетворити на постійну експозицію.

Розкопки вели під керівництвом співробітників Лондонського археологічного музею (MOLA) за дорученням муніципальної служби транспорту.

За словами археологів, це не перший римський мавзолей, виявлений у Британії, проте він найкраще зберігся - з мозаїчною підлогою по центру і залишками сходів.

На подив дослідників, під першою мозаїчною підлогою була друга, зі схожим орнаментом. На їхню думку, мавзолей у якийсь момент вирішили перебудувати чи поновити.

У будь-якому випадку, зважаючи на все, це була солідна споруда, можливо, навіть двоповерхова.

Попри те, що мавзолей мав бути усипальницею, саркофагів у ньому не виявили. Натомість знайшли понад сотню монет, фрагменти керамічних виробів, черепиці та металу.

Це вже не перший подарунок, який дарує археологам Саутварк. Розкопки тут ведуть давно, і саме тут у 2022 році виявили найбільшу за останні 50 років мозаїку.

Співробітники музею створили тривимірну модель знайдених фрагментів мавзолею і сподіваються найближчим часом точно визначити його вік, а також можливого колишнього господаря.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.