У Львові відкрили вулицю імені Патріарха Любомира Гузара

Урочисте відкриття вулиці відбулося в день шостих роковин смерті предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви у 2001-2011 роках.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міськради.

Вулиця Патріарха Любомира Гузара розташована у Личаківському районі Львова, сполучає вулиці Тарнавського та Ольги Басараб. Раніше ця вулиця мала назву Льва Толстого. Її перейменували у межах деколонізації топоніміки у Львівській МТГ.

"Ця вулиця – пам'ять про Блаженнішого, який любив свій народ і жив для нього. По собі він не залишив ніяких маєтків, але залишив велику духовну спадщину", – сказав Митрополит та Архієпископ Львівський УГКЦ Владика Ігор (Возьняк).

Станом на зараз у Львівській громаді перейменували 50 вулиць.

 

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.