Через лелече гніздо у селі на Львівщині відклали демонтаж радянського пам’ятника

У селі Брюховичі Перемишлянської громади на Львівщині не можуть знести радянський пам’ятник через лелече гніздо, розташоване зверху.

Про це ZAXID.NET повідомила секретар робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА Анна Герич.

"Десь в червні будуть лелеченята. Треба чекати осені, коли птахи полетять у вирій. Тоді гніздо можна помістити на автомобільне колесо і перенести на дерево. Зараз гніздо прикріплене до тієї фігури, оббивати її не можна", – пояснила Анна Герич.

Радянський пам'ятник у Брюховичах – це бетонна фігура Матері-Батьківщини, над нею є дві гуски, а зверху на скульптурі – звите гніздо живих птахів. Поруч на основі є напис "Ніхто не забутий і ніщо не забуте" та вигравірувані прізвища загиблих у Другій світовій війні.

Загалом на Львівщині робоча група з питань декомунізації нарахувала ще 160 пам'ятників-символів радянського режиму. До кінця року їх планують демонтувати.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.