Вишитий рушник із Житомирщини передали Меморіалу жертв геноциду в Руанді

Його передав до меморіального комплексу під час офіційного візиту міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Про це повідомив Музей Голодомору.

В середині травня команда музею побувала в селі Ходорків на Житомирщині, де мешкає 102-річна Любов Ярош. Тоді вдалося записали ще одне інтерв'ю та отримати в дар рушник, який вона особисто вишивала (тепер він зберігатиметься в Музеї Руанди як нагадування про Голодомор-геноцид в Україні), а також кошик із березової кори, якому більше ста років.

"Цей рушник вишила українка, яка пережила Голодомор. Вчора ми передали його Меморіалу жертв геноциду в Руанді 1994 року. Любові Ярош 102 роки. Вона і сьогодні допомагає плести масксітки для ЗСУ, а троє її онуків воюють. Цей рушник вона передала спеціально для моєї поїздки. Це знак солідарності українського народу з руандійським. Ми поділяємо їхній біль, бо самі пережили геноцид", – написав Дмитро Кулеба.

Водночас міністр наголосив на важливому сучасному контексті руандійського досвіду в подоланні проблем у постгеноцидному суспільстві. Йдеться про покарання за пропаганду та притягнення розпалювачів геноциду до відповідальності.

 
Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.