Верховна Рада прийняла закон "Антипушкін"

Верховна Рада у другому читанні підтримала законопроєкт, який дозволить вилучати з держреєстру радянські та імперські культурні пам'ятки

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Телеграмі, передає Укрінформ.

За словами очільника МКІП, народні депутати у другому читанні ухвалили проєкт закону "Про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини" щодо незанесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та вилучення з Державного реєстру нерухомих пам'яток України окремих об'єктів культурної спадщини".

"Тепер є законні підстави для вилучення пам'яток культурної спадщини з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, що є символом російської імперської та радянської тоталітарної політики й ідеології", - наголосив міністр.

Він уточнив, що цей розроблений МКІП законопроєкт відомий як "АнтиПушкін".

"Завжди питаюсь, навіщо нам 400 вулиць Пушкіна, на частині з яких ще й стоять пам'ятники російському поету? Якщо з перейменуванням вулиць процес є легшим, то зі знесенням або перенесенням пам'ятників - законодавчо зарегульований. Нам треба спростити процедури очищення українського публічного простору від російських маркерів", - наголосив Ткаченко.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.