У Києві відкрили для огляду археологічний зондаж під склом з мурами 17-18 століть

Рідкісну атракцію можна оглянути на розі вулиць Володимирської та Рейтарської у Києві

Про це повідомив археолог Тимур Бобровський. 

На розі вулиць Володимирської та Рейтарської у Києві відкрито для огляду археологічний зондаж під склом з муруваннями 17-18 століть. Ймовірно, залишками старовинної цегляної огорожі садиби Софійського собору.

"Експонується не вся споруда, розкопана нами у листопаді минулого року, натомість її "закриті" ділянки перфектно відтрасовано червоним по чорному на східцях до кафе. Зроблено якісно: мурування зачищено і виокремлено контрастною підсипкою, зондаж має підсвітку та бокові дзеркала (найліпше має виглядати надвечір та вночі). Не вистачає лише інформаційного супроводу, але, сподіваюся, незабаром він також з'явиться.", - зазначив Бобровський.

У листопаді біля Софії Київської на розі Володимирської й Рейтарської археологи виявили підмурки цегляної споруди приблизно 17–18 століть. Національний заповідник спільно з Інститутом археології НАН провели дослідження знахідки.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.