Верховна Рада встановила 8 травня Днем пам'яті та перемоги над нацизмом

Верховна Рада проголосувала за те, щоб 8 травня в Україні святкували День пам'яті та перемоги над нацизмом і щоб ця дата була офіційним вихідним.

Про це повідомив нардеп від фракції "Голос" Ярослав Железняк.

Від сьогодні 8 травня офіційно вихідний день і День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років".

За його словами, відповідний законопроект №9278 підтримали 317 нардепів.

Раніше із цією законодавчою ініціативою до парламенту звернувся президент Володимир Зеленський.

Він зазначив тоді, що саме 8 травня велич перемоги над нацизмом згадує більшість народів світу і саме 8 травня 1945 року набрав чинності акт про беззастережну капітуляцію Вермахту. І саме 8 травня світ вшановує пам'ять усіх, чиї життя були забрані тією війною.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.