Верховна Рада встановила 8 травня Днем пам'яті та перемоги над нацизмом

Верховна Рада проголосувала за те, щоб 8 травня в Україні святкували День пам'яті та перемоги над нацизмом і щоб ця дата була офіційним вихідним.

Про це повідомив нардеп від фракції "Голос" Ярослав Железняк.

Від сьогодні 8 травня офіційно вихідний день і День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років".

За його словами, відповідний законопроект №9278 підтримали 317 нардепів.

Раніше із цією законодавчою ініціативою до парламенту звернувся президент Володимир Зеленський.

Він зазначив тоді, що саме 8 травня велич перемоги над нацизмом згадує більшість народів світу і саме 8 травня 1945 року набрав чинності акт про беззастережну капітуляцію Вермахту. І саме 8 травня світ вшановує пам'ять усіх, чиї життя були забрані тією війною.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.