АНОНС: Міжнародна конференція до 105-річчя проголошення Республіки Горців Північного Кавказу

27 травня у Києві відбудеться Міжнародна конференція до 105-річчя проголошення Республіки Горців Північного Кавказу.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Організатори:

  • Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
  • Асамблея народів Кавказу

Дискусійні панелі

10:00 – 13:30 – Історичний та політичний феномен Республіки Горців Північного Кавказу

14:30 – 18:00 – Геополітичне значення Північного Кавказу в контексті російсько-української війни

Учасники:

  1. Мустафа Джемілєв, лідер кримськотатарського національного руху
  2. Ахмед Закаєв, прем'єр-міністр Чеченської Республіки Ічкерія
  3. Руслан Кутаєв, президент Асамблеї народів Кавказу
  4. Іяд Югар, голова Міжнародної Черкеської Ради (США)
  5. Ахмад Ахмедов, президент Всеукраїнського конгресу народів Дагестану
  6. Адель Башкаві, Черкеська Рада (Йорданія)
  7. Хакан Джіназ, президент Черкеської благодійної асоціації (США)
  8. Олег Дунда, народний депутат України
  9. Ілля Пономарьов, голова виконавчого комітету З'їзду народних депутатів Росії
  10. Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті
  11. Вадим Задунайський, професор Українського Католицького Університету
  12. Мераб Чухуа, професор Тбіліського державного університету (Грузія)
  13. Окабе Йошіхіко, професор університету Кобе Гакуін, директор Центру міжнародних обмінів (Японія)
  14. Жан-Франсуа Рателле, професор Оттавського університету (Канада)
  15. Рік Фавн, професор Сент-Ендрюського університету (Велика Британія)
  16. Фредерік Старр, засновник і голова Інституту Центральної Азії та Кавказу (США)
  17. Люк Коффі, старший співробітник Hudson Institute (США)
  18. Анна Фотига, депутат Європейського парламенту, міністерка закордонних справ Польщі в 2006-2007
  19. Раса Юкнявічене, депутат Європейського парламенту, міністерка оборони Литви у 2008-2012
  20. Януш Бугайський, старший науковий співробітник Jamestown Foundation (США)
  21. Пол Гобл, аналітик, письменник і публіцист про Росію, багаторічний спеціаліст з етнічних та релігійних питань в Євразії
  22. Девід Саттер, співробітник Школи передових міжнародних досліджень Університету Джона Гопкінса (США)
  23. Майкл Хікарі Сесайр, старший політичний радник Комісії США з безпеки та співробітництва в Європі

Коли: 27 травня, початок реєстрації о 9:30.

Захід транслюватиметься онлайн за посиланням.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.