Київрада позбавила Брежнєва та інших комуністів звання"Почесний громадянин міста Києва"

Окрім Леоніда Брежнєва Київська міська рада позбавила звання «Почесний громадянин міста Києва» ще п’ятьох осіб.

Про це йдеться на сайті Київської міської ради.

Київська міська рада позбавила звання "Почесний громадянин міста Києва" радянського державного і партійного діяча Леоніда Брежнєва, а також ще п'ятьох осіб, що були обрані і працювали на керівних посадах комуністичної партії колишнього СРСР або пов'язані з органами КДБ. За відповідне рішення проголосували 82 депутати.

Це рішення – ще один крок до ліквідації спадщини колишнього комуністичного режиму. Загальновідомо, що з діяльністю генерального секретаря ЦК КПРС, голови президії Верховної Ради СРСР Леоніда Брежнєва пов'язані придушення протестів у країнах "соціалістичного табору", війна в Афганістані у 1979-1989 роках, ескалація озброєнь, а також підтримка "революційних" режимів у країнах "третього світу". Під час перебування Брежнєва при владі посилився тотальний контроль за суспільством органами КДБ.

Окрім Леоніда Брежнєва, звань почесних громадян Києва позбавили Олексія Єпішева- генерала армії, начальника Головного політичного управління Радянської армії та флоту у 1962—1985 роках; Віталія Масола - голову Ради міністрів Української РСР, у  1994 — 1995 роках був прем'єр-міністром України.

Звання позбавили також Кирила Москаленка - маршала Радянського Союзу, заступник міністра оборони СРСР, який, до слова залишається почесним громадянином Вінниці. А також генерал-майора Олексія Федорова, який у роки німецько-радянської війни був командиром Чернігівсько-волинського партизанського з'єднання, перший секретар Чернігівського та Волинського підпільних обкомів КПРС, згодом депутат Верховної Ради УРСР.

Більше не почесний громадян Києва й Тінь Чионг - в'єтнамський революціонер, генеральний секретар Комуністичної партії В'єтнаму та голова Державної ради країни.

Рішення Київради ухвалено відповідно до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". Разом із тим враховано й думку громадськості, яка зверталась із відповідним клопотанням. 

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.