Київрада позбавила Брежнєва та інших комуністів звання"Почесний громадянин міста Києва"

Окрім Леоніда Брежнєва Київська міська рада позбавила звання «Почесний громадянин міста Києва» ще п’ятьох осіб.

Про це йдеться на сайті Київської міської ради.

Київська міська рада позбавила звання "Почесний громадянин міста Києва" радянського державного і партійного діяча Леоніда Брежнєва, а також ще п'ятьох осіб, що були обрані і працювали на керівних посадах комуністичної партії колишнього СРСР або пов'язані з органами КДБ. За відповідне рішення проголосували 82 депутати.

Це рішення – ще один крок до ліквідації спадщини колишнього комуністичного режиму. Загальновідомо, що з діяльністю генерального секретаря ЦК КПРС, голови президії Верховної Ради СРСР Леоніда Брежнєва пов'язані придушення протестів у країнах "соціалістичного табору", війна в Афганістані у 1979-1989 роках, ескалація озброєнь, а також підтримка "революційних" режимів у країнах "третього світу". Під час перебування Брежнєва при владі посилився тотальний контроль за суспільством органами КДБ.

Окрім Леоніда Брежнєва, звань почесних громадян Києва позбавили Олексія Єпішева- генерала армії, начальника Головного політичного управління Радянської армії та флоту у 1962—1985 роках; Віталія Масола - голову Ради міністрів Української РСР, у  1994 — 1995 роках був прем'єр-міністром України.

Звання позбавили також Кирила Москаленка - маршала Радянського Союзу, заступник міністра оборони СРСР, який, до слова залишається почесним громадянином Вінниці. А також генерал-майора Олексія Федорова, який у роки німецько-радянської війни був командиром Чернігівсько-волинського партизанського з'єднання, перший секретар Чернігівського та Волинського підпільних обкомів КПРС, згодом депутат Верховної Ради УРСР.

Більше не почесний громадян Києва й Тінь Чионг - в'єтнамський революціонер, генеральний секретар Комуністичної партії В'єтнаму та голова Державної ради країни.

Рішення Київради ухвалено відповідно до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". Разом із тим враховано й думку громадськості, яка зверталась із відповідним клопотанням. 

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.