АНОНС: Виставка «Фортеця Бахмут»

У Національному музеї історії України з 26 травня по 8 червня триватиме виставка, присвячена місту Бахмат.

Бахмут – це символ української волі та незламності. Бої за цей населений пункт тривають з літа 2022 року та стали найкровопролитнішими в ході російсько-української війни. Місто пережило неймовірну кількість обстрілів, бомбардувань та втрат, на ньому немає живого місця, йому болить, але воно досі тримається.

Це місто, де багато людей втратили своїх рідних, близьких, друзів, а Україна втратила відважних воїнів, які назавжди залишаться в наших серцях. Це місто, яке заслуговує на повагу за свою відвагу та витривалість. Місто про яке ми повинні завжди пам'ятати та шанувати.

На виставці ви можете ознайомитися з військовими артефактами з Бахмуту, який наразі є найгарячішою точкою на планеті. Серед експонатів трофейна російська зброя, документи окупантів, зразки озброєння, які надають українським оборонцям союзники, речі бійців 93-ої механізованої бригади "Холодний Яр".

Виставка в музеї працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00.

Адреса музею – вулиця Володимирська, 2.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.