Стефанчук в Сеймі: Написати історію, не вириваючи з неї жодної сторінки

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук виступив перед Сеймом Польщі, подякував Польщі та полякам, а також згадав про Волинську трагедію.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук перебуває із офіційним візитом у Польщі. 25 травня, відбувся виступ спікера українського парламенту перед Сеймом Польщі, в якому пролунали слова подяки для Польщі та поляків, а також було згадано про Волинську трагедію. 

Свою промову перед Сеймом Польщі Голова Верховної Ради України виголосив польською та українською мовами, що викликало захоплення у присутніх та овації.

"З перших моментів російського вторгнення польський народ, польська держава твердо стали пліч-о-пліч з Україною, сміливо і голосно заявили на весь світ – немає згоди на домінування сили над правом, немає згоди на порушення принципів, за якими ми всі живемо", - з промови Голови Верховної Ради України перед Сеймом Польщі.

Також у своїй промові Голова Верховної Ради України згадав про важку дату в історії - роковини Волинської трагедії. 

"Наближаються роковини страшних подій на Волині. Ми розуміємо ваш біль після втрати близьких… Усім нащадкам загиблих висловлюю співчуття і вдячність за те, що вони зберігають світлу пам'ять про своїх предків. Пам'ять, яка не закликає до помсти і ненависті, а служить застереженням, що подібне ніколи не повториться між нашими народами", - зазначив Руслан Стефанчук.

Насамкінець Голова Верховної Ради України подякував полякам за підтримку та наголосив на історичному шансі налагодження українсько-польських стосунків.

"Я хочу, щоб ми усвідомили, що можливо вперше, історія дарує нам – нашим президентам, парламентам і урядам – унікальний шанс і відповідальність стати творцями нового майбутнього добрих сусідок України і Польщі. Я хочу, щоб ми разом написали нашу нову історію – не переписуючи її і не вириваючи з неї жодної із уже написаних і пережитих сторінок", - сказав Руслан Стефанчук.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.