АНОНС: Виставка "Братство. Богоявлення. Собор"

25 травня у Національній Академії Мистецтв України відбудеться урочисте відкриття виставки, яка є своєрідною присвятою Дню Києва - «Братство. Богоявлення. Собор»

Про це інформує Національна Академія Мистецтв України.

Під час виставки глядачі отримають відаовіді на запитання:

- чому увага сфокусована саме на Богоявленському соборі Києво-Братського монастиря;

- чому зараз варто про це говорити;

- чому необхідно привертати увагу до нововиявленої пам'ятки археології, архітектури та історії.

У рамках виставки буде представлено 3 міні-виставки:

"Відбудова та іконостаси Богоявленського собору в XIX ст." (лише 25 травня 17:00-20:00);

"Ті, що вижили. Предмети культу" (лише 26-28 травня);

"Мовою документів. Злочин проти Богоявленського собору" (триватиме протягом травня-червня).

Дата і час: 25 травня о 17:00.

Місце: Вул. Бульварно-Кудрявська, 20 - приміщення Національної академії мистецтв України.

Виставка організовується за сприяння Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, Комунального закладу "Центр консервації предметів археології" у партнерстві з 12 інституціями у сферах освіти, культури, науки, громадського та правничого секторів. 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.