АНОНС: Ранній автограф Симона Петлюри

Документ експонуватиметься в Будинку Миколи Лисенка з 23 по 31 травня 2023 року.

Про це інформує Музею видатних діячів української культури.

Уперше з фондів Музею видатних діячів української культури буде представлено маловідомий автограф Симона Петлюри 1903 року.

Це один із найбільш ранніх із зафіксованих документально підписів видатного українського політика і військового діяча, що досі не публікувався і не демонструвався публіці. Міститься він на колективному вітальному листі композиторові Миколі Лисенку з нагоди 35-річчя його творчої діяльності від української громади Катеринодара (Кубань), активним учасником якої Симон Петлюра був на той час (грудень 1903 року). Ймовірно, він також є автором вітальної адреси.

Окрім того, на заході ви зможете:

- дізнатися більше про зв'язок Симона Петлюри із композитором Миколою Лисенком

- побачити партитуру забороненої тодішньою російською цензурою кантати Миколи Лисенка "Б'ють пороги", через виконання якої Симона Петлюру вигнали 1901 року з Полтавської духовної семінарії

- побачити рідкісні автографи інших підписантів вітального листа до Миколи Лисенка, відомих українських діячів Кубані: Степана Ерастова, Кузьми Безкровного, Миколи Рябовола, Степана Манжули, Івана Ротара, Володимира Скидана, Степана Глазуненка

- побачити оригінал вітального листа до Миколи Лисенка від Соломії Крушельницької

Провела пошукову роботу у фондах Музею та ініціювала показ раритету наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ, засновниця Інституту Леонтовича Тіна Пересунько.

Подія приурочена до річниці з дня народження і смерті Симона Петлюри (22 травня 1879 року – 25 травня 1926 року) і є частиною проєкту "Петлюра і культура", ініційованого Інститутом Леонтовича, за співпраці із Музеєм видатних діячів української культури з відзначення у 2024 році 145-річчя з дня народження Симона Петлюри.

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.