АНОНС: Ранній автограф Симона Петлюри

Документ експонуватиметься в Будинку Миколи Лисенка з 23 по 31 травня 2023 року.

Про це інформує Музею видатних діячів української культури.

Уперше з фондів Музею видатних діячів української культури буде представлено маловідомий автограф Симона Петлюри 1903 року.

Це один із найбільш ранніх із зафіксованих документально підписів видатного українського політика і військового діяча, що досі не публікувався і не демонструвався публіці. Міститься він на колективному вітальному листі композиторові Миколі Лисенку з нагоди 35-річчя його творчої діяльності від української громади Катеринодара (Кубань), активним учасником якої Симон Петлюра був на той час (грудень 1903 року). Ймовірно, він також є автором вітальної адреси.

Окрім того, на заході ви зможете:

- дізнатися більше про зв'язок Симона Петлюри із композитором Миколою Лисенком

- побачити партитуру забороненої тодішньою російською цензурою кантати Миколи Лисенка "Б'ють пороги", через виконання якої Симона Петлюру вигнали 1901 року з Полтавської духовної семінарії

- побачити рідкісні автографи інших підписантів вітального листа до Миколи Лисенка, відомих українських діячів Кубані: Степана Ерастова, Кузьми Безкровного, Миколи Рябовола, Степана Манжули, Івана Ротара, Володимира Скидана, Степана Глазуненка

- побачити оригінал вітального листа до Миколи Лисенка від Соломії Крушельницької

Провела пошукову роботу у фондах Музею та ініціювала показ раритету наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ, засновниця Інституту Леонтовича Тіна Пересунько.

Подія приурочена до річниці з дня народження і смерті Симона Петлюри (22 травня 1879 року – 25 травня 1926 року) і є частиною проєкту "Петлюра і культура", ініційованого Інститутом Леонтовича, за співпраці із Музеєм видатних діячів української культури з відзначення у 2024 році 145-річчя з дня народження Симона Петлюри.

 

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.