Літописний Білгород відмоніторили археологи

Протягом п’яти днів було обстежено близько 40 пам’яток і об’єктів археології.

Про це інформує Відділ культури Білогородської сільської ради. 

Командою Групи моніторингу археологічних ландшафтів та Відділу культури Білогородської сільської ради протягом минулого тижня організовано та проведено моніторингову археологічну експедицію (МАЕ). 

Робота була спрямована на огляд пам'яток та об'єктів археології, які розташовуються на території громади, фіксацію їх сучасного стану та документування пошкоджень заподіяних пам'яткам внаслідок збройної агресії з боку рф. 

Моніторингова археологічна експедиція проводилась по всій території громади, зокрема одним із основних осередків при обстеження стала місцевість вздовж русла річки Ірпінь, де знаходиться більшість археологічних пам'яток громади.

Протягом п'яти днів було обстежено близько 40 пам'яток і об'єктів археології. Було виявлено одну нову пам'ятку та поточено межі вже відомих пам'яток.

Окрім цього, при проведенні розвідкових робіт на території пам'ятки археології національного значення "Городищє літописного міста Білгород і могильник", нашою командою зафіксовано значні ушкодження культурного шару пам'ятки.

За участі співробітників відділу культури Білогородської сільської ради, військових з Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, слідчо-оперативної групи Національна поліція України, співробітників Інститут археології НАН України - Institute of Archaeology of the NASU, учасниками МАЕ Група моніторингу археологічних ландшафтів було складено відповідний протокол огляду місця події.

Подальші слідчі дії встановлять розмір шкоди заподіяної державі внаслідок агресії рф.

Всі результати і напрацювання моніторингової групи будуть підсумовані та викладені в звіті інституту археології НАН України.

 

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.