Літописний Білгород відмоніторили археологи

Протягом п’яти днів було обстежено близько 40 пам’яток і об’єктів археології.

Про це інформує Відділ культури Білогородської сільської ради. 

Командою Групи моніторингу археологічних ландшафтів та Відділу культури Білогородської сільської ради протягом минулого тижня організовано та проведено моніторингову археологічну експедицію (МАЕ). 

Робота була спрямована на огляд пам'яток та об'єктів археології, які розташовуються на території громади, фіксацію їх сучасного стану та документування пошкоджень заподіяних пам'яткам внаслідок збройної агресії з боку рф. 

Моніторингова археологічна експедиція проводилась по всій території громади, зокрема одним із основних осередків при обстеження стала місцевість вздовж русла річки Ірпінь, де знаходиться більшість археологічних пам'яток громади.

Протягом п'яти днів було обстежено близько 40 пам'яток і об'єктів археології. Було виявлено одну нову пам'ятку та поточено межі вже відомих пам'яток.

Окрім цього, при проведенні розвідкових робіт на території пам'ятки археології національного значення "Городищє літописного міста Білгород і могильник", нашою командою зафіксовано значні ушкодження культурного шару пам'ятки.

За участі співробітників відділу культури Білогородської сільської ради, військових з Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, слідчо-оперативної групи Національна поліція України, співробітників Інститут археології НАН України - Institute of Archaeology of the NASU, учасниками МАЕ Група моніторингу археологічних ландшафтів було складено відповідний протокол огляду місця події.

Подальші слідчі дії встановлять розмір шкоди заподіяної державі внаслідок агресії рф.

Всі результати і напрацювання моніторингової групи будуть підсумовані та викладені в звіті інституту археології НАН України.

 

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.