Спецпроект

Словенія визнала Голодомор геноцидом українців

Парламент Словенії підтримав декларацію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Про це повідомляє 24UR.

"67 голосами "за" та 8 "проти" Державні збори ухвалили декларацію пам'яті про Голодомор — масовий голод в Україні у 1932 та 1933 роках. Декларацію підтримали всі парламентські фракції, окрім лівих. Разом із нею Словенія приєдналася до групи із понад 20 країн, які вже визнали голод геноцидом", — йдеться у повідомленні.

На це рішення парламенту Словенії вже відреагував президент України Володимир Зеленський. 

"Вдячний парламентарям Словенії за ухвалення декларації, яка вшановує памʼять мільйонів українських жертв Голодомору – геноциду в Україні 1932-1933 років. Міжнародна коаліція держав, відданих відновленню історичної справедливості, і далі зміцнюється. Разом до правди, а отже, й відповідальності", – написав глава держави у Twitter.

Станом на 2023 рік Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу понад 20 країни світу. Зокрема, 10 березня 2023 року Бельгія визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Парламент Ісландії 23 березня визнав Голодомор геноцидом українського народу. 17 травня Сенат Франції також ухвалив резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українців.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.