АНОНС: Пам’ять і вдячність: На шляху до створення Національного військового меморіального кладовища

Долучитися до обговорення ролі громадськості в процесі створення Національного військового меморіального кладовища можна 24 травня у Київській школі економіки.

Національне військове меморіальне кладовище (НВМК) має стати національним пантеоном для вшанування пам'яті героїв, тож втілення такого важливого проєкту не має відбуватися за зачиненими дверима. Ініціативна група за участі депутатів Верховної ради України та Київської міської ради, Київської школи економіки, Центру міської історії (Львів), Платформи культури пам'яті "Минуле / Майбутнє / Мистецтво" та спільноти "Марш за Київ" запрошує всіх небайдужих долучитися та допомогти державі запровадити нову культуру вирішення суспільно-важливих задач та пошуку складних рішень.

Коли: середа, 24 травня, з 14:00 до 18:00

Де: Київська школа економіки, м. Київ, вул. М. Шпака, 3. Також буде можливість долучитися через зум та трансляція на YouTube.

Реєстрація учасників та журналістів за посиланням.

Кількість учасників заходу обмежена місткістю зали – зареєстровані отримають лист-підтвердження завчасно.

Серед спікерів заходу будуть народна депутатка України Ганна Бондар, депутатка Київради та ініціаторка створення Національного Пантеону Героїв Аліна Михайлова, депутатка Київради Ксенія Семенова, а також директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло та інші.

Перша публічна зустріч буде присвячена обговоренню світового досвіду та українських практик і кейсів, а також ролі громадськості та експертного середовища в процесі створення НВМК. Також спільно з громадою та експертами у форматі "Світового кафе" визначимо основні проблеми та перспективи діяльності Національного військового меморіального кладовища, а також можливий план дій для реалізації проєкту.

Програма заходу:

Блок 1. Панельна дискусія "Війна і пам'ять. Україна у світовому контексті"
Модератор: Антон Лягуша, декан факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій KSE, доцент. Кандидат історичних наук, дослідник new School University Consorcium (New York), спеціаліст з публічної історії, історичної наратології та медіакомунікацій.

Учасники:

 Ірина Склокіна, історикиня та дослідниця Центру міської історії у Львові

 Оксана Довгополова, Співзасновниця та кураторка платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, докторка філософських наук

 Катерина Семенюк, співзасновниця та кураторка платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, культурна менеджерка

Блок 2. Панельна дискусія "Практики пам'ятання"

Модераторка: Ксенія Семенова, депутатка Київської міської ради IX скликання

Учасники:

 Ганна Бондар, українська архітекторка та політична діячка, народна депутатка України IX скликання

 Аліна Михайлова, українська волонтерка, військовий медик ЗСУ, активістка. Депутат Київської міської ради IX скликання

 Ігор Пошивайло, кандидат історичних наук, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності

 Софія Гула, заступник директора департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради

 Представники Вінницької міської ради (за згодою)

Блок 3. Обговорення в форматі "світового кафе" за участі усіх присутніх.

Запрошуємо також долучитися ветеранів, рідних та близьких полеглих воїнів, фахівців і активістів із міського розвитку, архітектури, екології, культурної та природної спадщини.

Саме від активності та згуртованості громади залежить, чи буде врахована думка максимально широкого кола експертів і представників громадянського суспільства. Всі ми разом вирішуємо, якою буде пам'ять про війну, зараз і після перемоги.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.