АНОНС: Пам’ять і вдячність: На шляху до створення Національного військового меморіального кладовища

Долучитися до обговорення ролі громадськості в процесі створення Національного військового меморіального кладовища можна 24 травня у Київській школі економіки.

Національне військове меморіальне кладовище (НВМК) має стати національним пантеоном для вшанування пам'яті героїв, тож втілення такого важливого проєкту не має відбуватися за зачиненими дверима. Ініціативна група за участі депутатів Верховної ради України та Київської міської ради, Київської школи економіки, Центру міської історії (Львів), Платформи культури пам'яті "Минуле / Майбутнє / Мистецтво" та спільноти "Марш за Київ" запрошує всіх небайдужих долучитися та допомогти державі запровадити нову культуру вирішення суспільно-важливих задач та пошуку складних рішень.

Коли: середа, 24 травня, з 14:00 до 18:00

Де: Київська школа економіки, м. Київ, вул. М. Шпака, 3. Також буде можливість долучитися через зум та трансляція на YouTube.

Реєстрація учасників та журналістів за посиланням.

Кількість учасників заходу обмежена місткістю зали – зареєстровані отримають лист-підтвердження завчасно.

Серед спікерів заходу будуть народна депутатка України Ганна Бондар, депутатка Київради та ініціаторка створення Національного Пантеону Героїв Аліна Михайлова, депутатка Київради Ксенія Семенова, а також директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло та інші.

Перша публічна зустріч буде присвячена обговоренню світового досвіду та українських практик і кейсів, а також ролі громадськості та експертного середовища в процесі створення НВМК. Також спільно з громадою та експертами у форматі "Світового кафе" визначимо основні проблеми та перспективи діяльності Національного військового меморіального кладовища, а також можливий план дій для реалізації проєкту.

Програма заходу:

Блок 1. Панельна дискусія "Війна і пам'ять. Україна у світовому контексті"
Модератор: Антон Лягуша, декан факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій KSE, доцент. Кандидат історичних наук, дослідник new School University Consorcium (New York), спеціаліст з публічної історії, історичної наратології та медіакомунікацій.

Учасники:

 Ірина Склокіна, історикиня та дослідниця Центру міської історії у Львові

 Оксана Довгополова, Співзасновниця та кураторка платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, докторка філософських наук

 Катерина Семенюк, співзасновниця та кураторка платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, культурна менеджерка

Блок 2. Панельна дискусія "Практики пам'ятання"

Модераторка: Ксенія Семенова, депутатка Київської міської ради IX скликання

Учасники:

 Ганна Бондар, українська архітекторка та політична діячка, народна депутатка України IX скликання

 Аліна Михайлова, українська волонтерка, військовий медик ЗСУ, активістка. Депутат Київської міської ради IX скликання

 Ігор Пошивайло, кандидат історичних наук, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності

 Софія Гула, заступник директора департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради

 Представники Вінницької міської ради (за згодою)

Блок 3. Обговорення в форматі "світового кафе" за участі усіх присутніх.

Запрошуємо також долучитися ветеранів, рідних та близьких полеглих воїнів, фахівців і активістів із міського розвитку, архітектури, екології, культурної та природної спадщини.

Саме від активності та згуртованості громади залежить, чи буде врахована думка максимально широкого кола експертів і представників громадянського суспільства. Всі ми разом вирішуємо, якою буде пам'ять про війну, зараз і після перемоги.

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.