Брєжнєва хочуть позбавити звання почесного громадянина Києва

Київська міська рада планує позбавити політичного та державного діяча радянських часів, генсека радянської компартії Леоніда Брєжнєва звання почесного громадянина Києва.

Відповідний проєкт рішення опубліковано на сайті Київської міської ради.

18 травня на засіданні Київради заступник міського голови, секретар Київради Володимир Бондаренко, зауважив, що питання  щодо позбавлення звання почесного громадянина Києва Брєжнєва та ще низки осіб планують розглянути на пленарному засіданні Київради 25 травня. 

За розгляд цього питання 25 травня проголосувало 76 депутатів Київської міської раді із 93 присутніх.

Водночас у проєкті пропонується взяти до відома, що Брежнєву надали звання відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 травня 1982 року № 823 "Про встановлення звання "Почесний громадянин міста Києва". Присвоєння звання супроводжувалося врученням відмінних від сучасних нагородних атрибутів, які повернути до Київської міської ради сьогодні неможливо.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.