День пам’яті жертв політичних репресій у заповіднику «Биківнянські могили»

На території Заповідника експонуватиметься фотодокументальна виставка «Сини волі в часи несвободи».

21 травня 2023 року в Україні відзначають День пам'яті жертв політичних репресій, вшановуючи усіх постраждалих від комуністичного тоталітарного режиму.

В умовах воєнного стану, який діє на всій території України від 24 лютого 2022 року, на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" не планується проведення традиційних масових заходів до Дня пам'яті жертв політичних репресій.

Для громадян, які 21 травня 2023 року відвідають Міжнародний меморіал жертв політичних репресій 1937 – 1941 років для вшанування пам'яті невинно убієнних, вхід на територію буде відкритий.

На території Заповідника експонуватиметься фотодокументальна виставка "Сини волі в часи несвободи", підготовлена науковцями установи. Виставка присвячена, передовсім, людям, які у той чи інший спосіб взяли участь в Українській революції 1917-1921 років, а згодом були знищенні радянським окупаційним режимом.

У добу Великого терору 1937–1938 рр. окремі факти біографії, зокрема колишньої роботи у структурах УНР або Гетьманської Держави, участі у визвольних змаганнях або повстанських рухах, належність до різноманітних культурно-просвітницьких організацій, наукових установ і видавництв чи симпатії до того або іншого політичного діяча, перетворювалися на докази "провини заарештованого" і часто вартували йому життя.

Виставка "Сини волі в часи несвободи" фактично є першим в Україні проєктом, де увага акцентується на долях репресованих діячів і учасників Української революції 1917–1921 рр., похованих у Биківні. Персональні історії, представлені на 8 банерах, доповнені унікальними ілюстративними матеріалами і архівними документами, чимало з яких оприлюднюється вперше.

Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" — заповідник національного значення, найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій 1937—1941 років.  

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.