Відтепер українці можуть відправити звернення з пошуку репресованого в декілька архівів одним кліком

До Дня пам’яті жертв політичних репресій Архів національної пам’яті запустив сервіс, що надає можливість українцям за 5 хвилин надіслати звернення з пошуку інформації про репресованого відразу в усі українські архіви, де можуть міститися такі відомості.

Про це повідомляє Архів національної пам'яті.

Щоб надіслати звернення з пошуку інформації про репресованого варто лише заповнити спеціальну форму на сайті Архіву національної пам'яті, і система автоматично розішле звернення у декілька архівів.

Заяву буде надіслано до Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України. Також у формі можна надіслати звернення до державних архівів областей та ліквідаційних комісій управлінь МВС України (Головних управлінь Національної поліції) в області за місцем народження, проживання та арешту репресованого (не більше трьох).

Заявники також можуть додати наявні у них електронні копії документів (довідка про реабілітацію, довідка з місця відбування покарання, відповіді з інших архівів тощо). Копія звернення автоматично надсилається на вказану у формі електронну пошту заявника.

Завдяки новому сервісу комунікація між українцями та архівами стає значно простішою. Більше не потрібно шукати точні назви архівів та їхні електронні адреси, хвилюватися чи правильно заповнене звернення та самостійно надсилати листи в установи.

Якщо у заявників виникнуть додаткові питання, кожен охочий може звернутися до Архіву національної пам'яті. З 2020 року працівники установи безкоштовно допомагають знайти відомості в різноманітних базах даних, а також визначити потенційне місце зберігання архівної слідчої справи на репресованого.

Також на Youtube-каналі Архіву національної пам'яті можна переглянути п'ять відеороликів, які навчають самостійно шукати інформацію про репресованого комуністичним тоталітарним режимом в онлайн базах даних та архівах, відповідають на найпоширеніші питання з теми.

 

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".