Спецпроект

Сенат Франції визнав Голодомор геноцидом українського народу

Сенат Франції слідом за нижньою палатою парламенту, Національною асамблеєю, схвалию резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Про це повідомляє "Європейська правда".

За резолюцію про визання Голодомору геноцидом українського народу проголосували 327 із 343 французьких сенаторів, решта 16 висловились проти.

Голова МЗС України Дмитро Кулеба подякував французькому Сенату за "історичне голосування, яке відновлює справедливість та вшановує пам'ять мільйонів жертв". "Такі злочини ніколи не повинні повторитися і ніколи не повинні бути забуті", – написав міністр у Twitter.

На думку авторів резолюції, Голодомор має бути визнаний геноцидом з огляду на його цілі заперечення української ідентичності та зникнення української нації. "Це визнання має на меті проголосити непохитну відданість Франції повазі до людської гідності, висловити підтримку українському народові та запобігти продовженню подібних дій", – зазначають вони.

У резолюції зазначається, що "оприлюднення звірств і страждань, яких зазнав український народ, є частиною боротьби, сьогодні, як і в минулому, проти забуття, за встановлення відповідальності та законних репарацій, а також проти повторення цих трагедій".

Також документ містить заклик до уряду Франції "публічно засудити геноцид, вчинений радянською владою проти українського сільського населення у 1932-1933 роках".

Нагадаємо, Національна асамблея Франції визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу наприкінці березня.

Загалом Голодомор геноцидом українського народу вже визнали парламенти понад двох десятків країн світу, зокрема і в Європі. У березні до такого кроку вдалися Палата представників Бельгії, нижня палата бельгійського парламенту, і парламент Ісландії.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.