Мінкульт: Демонтувати це непорозуміння!

Судова справа щодо каплички біля Десятинної церкви може затягнутися.

Про це йдеться на сайті Міністерства культури та інформаційної політики України.

Судова справа щодо Каплички біля Десятинної церкви затягується через самовідвід суддів, але позиція МКІП залишається незмінною – храм-МАФ має бути демонтовано.

На 16 травня призначено судове засідання щодо розгляду апеляційної скарги релігійної громади УПЦ, яке не погодилось з рішенням суду першої інстанції. Наразі відомо, що засідання може не відбутися, оскільки вже два судді заявили про самовідвід. 

Тобто справа про звільнення території Національного музею історії України від "храму-кіоску" УПЦ затягується, але позиція МКІП залишається незмінною – храм-МАФ біля Десятинної церкви має бути демонтовано. Будівля знаходиться в буферній зоні пам'яток ЮНЕСКО, де заборонене нове будівництво, а також порушує ансамбль історичного археологічного комплексу "Десятинна церква".

Нагадаємо, раніше Господарський суд м. Києва задовольнив позов Національного музею історії України та вирішив:

  • усунути Національному музею історії України перешкоди у користуванні земельною ділянкою;

  • скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (літ. "Р"), каплицю.

МКІП сподівається, що розгляд справи таки відбудеться 16 травня.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.