IN MEMORIAM: Померла зв'язкова командирів УПА Катерина Щерба

10 травня на 95 році життя померла зв'язкова трьох командирів УПА Катерина Щерба на псевдо "Олеся".

 Про це повідомив мер Львова Андрій Садовий.

"На 95-му році життя померла пані Катерина, яка була зв'язковою командирів УПА - Романа Шухевича, Омеляна Польового та Дмитра Карпенка. У будинку свого батька, Василя Бережанського, допомагала лікувати хворих та поранених повстанців. Вічна пам'ять людині, котра все життя присвятила Україні", - повідомив мер Львова Андрій Садовий.

Чин похорону діячки національно-визвольного руху розпочнеться 12 травня о 13:00 в капличці на вулиці Пекарська, 52. Катерину Щербу поховають на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря.

Катерина Щерба ("Олеся") (31.03.1929-10.05.2023), уродженка села Виспа Івано-Франківської області.

Мати Катерини була активісткою "Союзу українок", батько – постійним головою місцевої філії Товариства "Просвіта". Навчалася у Рогатинській гімназії, згодом вступила до учительської семінарії в Рогатині.

Протягом 1943-1945 років була зв'язковою командира УПА Романа Шухевича ("Тура"), командира 13-ї воєнної округи УПА "Лисоня" Омеляна Польового ("Остапа") та Дмитра Карпенка ("Яструба") – курінного сотні окремого призначення "Сіроманці".

Для того, щоб допомагати повстанцям пані Катерина, ще коли навчалася в Рогатині і була зв'язковою Романа Шухевича пройшла курси медсестер. Вона неодноразово бувала на Золотій поляні де стояв вишкіл партизанського відділу "Сіроманців". 

Одного разу Катерину Щербу мало не арештували. Уникнути цього їй допомогли люди. Задля безпеки, залишаючись у підпіллі, вона часто змінювала міста, переїздила, міняла квартири. Потім вийшла заміж і змінила прізвище. Переїхала до Львова і так загубилася для НКДБ. Закінчила Львівський університет. Спершу вступила на німецьку філологію, потім перевелась на українську.

Протягом свого життя працювала вчителем української мови та літератури у місті Львові. Після здобуття Україною незалежності стала однією з перших членкинь Громадської організації "Львівське крайове братство ветеранів національно-визвольної боротьби (Львівське братство ОУН-УПА)". Чоловіком Катерини Щерби був заступник голови Львівського крайового братства ветеранів ОУН-УПА, педагог та громадський діяч Іван Щерба.

 

Теми

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.