IN MEMORIAM: Померла зв'язкова командирів УПА Катерина Щерба

10 травня на 95 році життя померла зв'язкова трьох командирів УПА Катерина Щерба на псевдо "Олеся".

 Про це повідомив мер Львова Андрій Садовий.

"На 95-му році життя померла пані Катерина, яка була зв'язковою командирів УПА - Романа Шухевича, Омеляна Польового та Дмитра Карпенка. У будинку свого батька, Василя Бережанського, допомагала лікувати хворих та поранених повстанців. Вічна пам'ять людині, котра все життя присвятила Україні", - повідомив мер Львова Андрій Садовий.

Чин похорону діячки національно-визвольного руху розпочнеться 12 травня о 13:00 в капличці на вулиці Пекарська, 52. Катерину Щербу поховають на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря.

Катерина Щерба ("Олеся") (31.03.1929-10.05.2023), уродженка села Виспа Івано-Франківської області.

Мати Катерини була активісткою "Союзу українок", батько – постійним головою місцевої філії Товариства "Просвіта". Навчалася у Рогатинській гімназії, згодом вступила до учительської семінарії в Рогатині.

Протягом 1943-1945 років була зв'язковою командира УПА Романа Шухевича ("Тура"), командира 13-ї воєнної округи УПА "Лисоня" Омеляна Польового ("Остапа") та Дмитра Карпенка ("Яструба") – курінного сотні окремого призначення "Сіроманці".

Для того, щоб допомагати повстанцям пані Катерина, ще коли навчалася в Рогатині і була зв'язковою Романа Шухевича пройшла курси медсестер. Вона неодноразово бувала на Золотій поляні де стояв вишкіл партизанського відділу "Сіроманців". 

Одного разу Катерину Щербу мало не арештували. Уникнути цього їй допомогли люди. Задля безпеки, залишаючись у підпіллі, вона часто змінювала міста, переїздила, міняла квартири. Потім вийшла заміж і змінила прізвище. Переїхала до Львова і так загубилася для НКДБ. Закінчила Львівський університет. Спершу вступила на німецьку філологію, потім перевелась на українську.

Протягом свого життя працювала вчителем української мови та літератури у місті Львові. Після здобуття Україною незалежності стала однією з перших членкинь Громадської організації "Львівське крайове братство ветеранів національно-визвольної боротьби (Львівське братство ОУН-УПА)". Чоловіком Катерини Щерби був заступник голови Львівського крайового братства ветеранів ОУН-УПА, педагог та громадський діяч Іван Щерба.

 

Теми

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.