Науковці зі Швеції оцифрують козацькі кораблі

Науковці зі Швеції приїхали до Запоріжжя, щоб оцифрувати українські козацькі човни на випадок знищення пам’яток російськими окупантами.

Про це повідомило видання "Укрінформ".

"Я тут для того, аби допомогти нашим колегам з національного заповідника "Хортиця" документувати човни, які є важливою складовою українського культурного спадку", – зазначає науковий директор Музею Васа (Стокгольм) Фред Хокер.

У межах проєкту оцифрують піднятий у 1999 році козацький човен, бригантину, яку дістали у 2004 році, дубель-шлюпку і байдак, які витягли у 2005-му.

"Вони важливі, бо свідчать про історію човнобудування саме на Дніпрі. Вони є зразками приблизно одного періоду і дуже яскраво ілюструють саме цей відтинок історії", — додає Хокер.

Він зазначає, що найкращий варіант, як можна захистити унікальні пам'ятки від російських ракет, — це створити їх електронну копію, 3D-моделі.

Протягом кількох днів в ангарі фотографи робили моделі за допомогою фотограмметрії — коли комп'ютер опрацьовує фотографії, знаходить спільні "мітки" і "зшиває" зображення у єдину модель. На її створення знадобилося до 2000 знімків лише одного козацького човна.

Отриману інформацію надалі будуть опрацьовувати на спеціальних комп'ютерах у Києві та у Швеції, на що знадобиться декілька місяців.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.