Науковці зі Швеції оцифрують козацькі кораблі

Науковці зі Швеції приїхали до Запоріжжя, щоб оцифрувати українські козацькі човни на випадок знищення пам’яток російськими окупантами.

Про це повідомило видання "Укрінформ".

"Я тут для того, аби допомогти нашим колегам з національного заповідника "Хортиця" документувати човни, які є важливою складовою українського культурного спадку", – зазначає науковий директор Музею Васа (Стокгольм) Фред Хокер.

У межах проєкту оцифрують піднятий у 1999 році козацький човен, бригантину, яку дістали у 2004 році, дубель-шлюпку і байдак, які витягли у 2005-му.

"Вони важливі, бо свідчать про історію човнобудування саме на Дніпрі. Вони є зразками приблизно одного періоду і дуже яскраво ілюструють саме цей відтинок історії", — додає Хокер.

Він зазначає, що найкращий варіант, як можна захистити унікальні пам'ятки від російських ракет, — це створити їх електронну копію, 3D-моделі.

Протягом кількох днів в ангарі фотографи робили моделі за допомогою фотограмметрії — коли комп'ютер опрацьовує фотографії, знаходить спільні "мітки" і "зшиває" зображення у єдину модель. На її створення знадобилося до 2000 знімків лише одного козацького човна.

Отриману інформацію надалі будуть опрацьовувати на спеціальних комп'ютерах у Києві та у Швеції, на що знадобиться декілька місяців.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.