На станції метро "Університет" планують встановити нові бюсти: опитування

На станції київського метро "Університет" хочуть прибрати бюсти російських видатних постатей.

Про це повідомляє Суспільне.Новини.

У 1960 році в центральній залі станції "Університет" встановили бюсти українських і російських письменників та вчених. Від початку вторгнення РФ в Україну, бюсти Пушкіна, Горького, Ломоносова та Менделєєва закрили дерев'яними дошками.

Зараз у нішах на станції розміщені бюсти Івана Франка, Тараса Шевченка, Олександра Богомольця, Григорія Сковороди.

В новому голосуванні у "Київ Цифровий" можна обрати, хто з'явиться на станції столичної підземки. У додатку представлені князі і педагоги, письменники і поетеси, вчені та лікарі, актори і дослідниці. Опитування триватиме до 24 травня.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.