Польща офіційно перейменувала Калінінград

В офіційних польських документах російське місто Калінінград називатиме Крулевець.

Про це повідомляють польські ЗМІ.

Рішення, яке формально має рекомендаційний характер, винесла Комісія стандартизації географічних найменувань за межами Польщі.

"Для міста з російською назвою Калінінград рекомендується використовувати тільки польську назву Крулевець", — повідомили в комісії.

Своєю чергою, Калінінградська область польською перейменована на Крулевецьку.

Своє рішення комісія пояснила тим, що Крулевець — традиційне найменування Калінінграда у Польщі, а його "нинішня російська назва — штучна, не пов'язана ні із самим містом, ні з регіоном".

Також заявили, що радянський держдіяч Михайло Калінін, на честь якого названо місто, — "злочинець, відповідальний, серед іншого, за масові вбивства поляків у Катині", а його згадки мають у Польщі "негативний характер".

Поштовхом до рішення про перейменування Калінінграда стало російське вторгнення в Україну, після чого в Польщі зайнялися "проблемою нав'язаних найменувань, навколо яких точаться великі суперечки". Сама постанова була ухвалена ще 12 квітня 2023 року і набула чинності 9 травня.

Калінінград — колишнє прусське місто, яке називалося Кенігсберг німецькою мовою і Крулевець польською. Після закінчення Другої світової війни перейшов до СРСР та був перейменований на честь голови Президії Верховної ради Михайла Калініна. Після розпаду Радянського Союзу залишився у складі росії як ексклав.

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.