Польща офіційно перейменувала Калінінград

В офіційних польських документах російське місто Калінінград називатиме Крулевець.

Про це повідомляють польські ЗМІ.

Рішення, яке формально має рекомендаційний характер, винесла Комісія стандартизації географічних найменувань за межами Польщі.

"Для міста з російською назвою Калінінград рекомендується використовувати тільки польську назву Крулевець", — повідомили в комісії.

Своєю чергою, Калінінградська область польською перейменована на Крулевецьку.

Своє рішення комісія пояснила тим, що Крулевець — традиційне найменування Калінінграда у Польщі, а його "нинішня російська назва — штучна, не пов'язана ні із самим містом, ні з регіоном".

Також заявили, що радянський держдіяч Михайло Калінін, на честь якого названо місто, — "злочинець, відповідальний, серед іншого, за масові вбивства поляків у Катині", а його згадки мають у Польщі "негативний характер".

Поштовхом до рішення про перейменування Калінінграда стало російське вторгнення в Україну, після чого в Польщі зайнялися "проблемою нав'язаних найменувань, навколо яких точаться великі суперечки". Сама постанова була ухвалена ще 12 квітня 2023 року і набула чинності 9 травня.

Калінінград — колишнє прусське місто, яке називалося Кенігсберг німецькою мовою і Крулевець польською. Після закінчення Другої світової війни перейшов до СРСР та був перейменований на честь голови Президії Верховної ради Михайла Калініна. Після розпаду Радянського Союзу залишився у складі росії як ексклав.

 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.