АНОНС: Національний музей Тараса Шевченка запрошує на екскурсію

Тематична екскурсія «Історія навколо палацу» відбудеться 7 травня о 12:00

Майже 200-літній будинок, в якому зараз розташований музей Шевченка, пережив війни, перебудови та революції. В ньому жили військові, політики і промисловці. Тут укладали мільйонні угоди, зберігали мистецькі шедеври та лікували поранених. Тож маєток однієї з найбагатших український родин того часу - Терещенків - зберігає чимало захоплюючих історій, якими ми хочемо з вами поділитися.

На екскурсії ви дізнаєтесь:

- як і коли на карті з'явився один із найкращих будинків Києва

- ким були його власники та хто автор унікальних розписів у вестибюлі палацу

- що сталося з будинком під час жовтневого перевороту 1917 року і двох світових воєн

- коли маєток Терещенка перетворився на музей Тараса Шевченка

Коли та о котрій: 7 травня о 12:00

Вартість: 200 грн з особи

Адреса: бульвар Тараса Шевченка, 12

Щоб зареєструватися на екскурсію переходьте за посиланням

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.