Буча шукає кошти на реставрацію 100-річної садиби Штамма

Будівлю у неороманському стилі було збудовано приблизно у 1909 році.

Міськрада Бучі збирається звернутися до Світового Фонду пам'яток за фінансовою допомогою в реставрації садиби Штамма, що на вулиці Києво-Мироцькій, 133.

Будівля, відома також як Бучанський замок, найперше потребує протиаварійних та консерваційних робіт. Проводити їх погодилася фірма "KДK Інжиніринг", яка вже співпрацює зі Свiтовим фондом пам'яток — зокрема, реставрує київський Музей Ханенків та Чернігівську бібліотеку для юнацтва.

Будівлю у неороманському стилі було збудовано приблизно у 1909 році на замовлення інженера Євгена Штамма. До 2004 року маєток слугував дитячим санаторієм "Дружній". Після пожежі будинок стоїть занедбаним. 2019 року садибу визнали щойновиявленою пам'яткою культурної спадщини.

Навесні 2022 року під час окупації Бучі там стояли російські підрозділи.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.