У віці 102 роки помер колишній охоронець нацистського концтабору Заксенхаузен

У Німеччині помер колишній охоронець нацистського концтабору Йозеф Шютц, який минулого року отримав тюремний термін.

Про це УНН повідомляє з посиланням на BBC.

"У Німеччині помер колишній охоронець нацистського концтабору Йозеф Шютц, який отримав тюремний термін у рекордно похилому віці: йому було 102 роки", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що сам Шютц до кінця заперечував, що був есесівцем і охоронцем табору.

Проте минулого червня суд засудив його до п'яти років в'язниці, визнавши доведеним, що він у 1942-1945 роках служив охоронцем табору Заксенхаузен під Берліном і був пособником у вбивстві трьох із половиною тисяч осіб. Шютц подав апеляцію до Федерального суду Німеччини.

Повідомляють, що ім'я і дата народження Шютца були знайдені в документах СС, але він все одно стверджував, що не був есесівцем і не служив в охороні табору, а працював під час війни на фермі.

Суд, проте, дійшов висновку, що Шютц все ж служив у концтаборі і свідомо і добровільно брав участь у масовому знищенні людей.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.